У жінок з хворобами сальних залоз у період менопаузи у шкірі мають місце структурно-функціональні порушення, які клінічно протікають у вигляді себореї, пізніх вугрів та надмірної сухості шкіри, і є наслідком встановленого дефіциту статевих стероїдних гормонів , насамперед естрадіолу.
Крім відмінностей у клінічній картині, перебігу захворювань сальних залоз у період менопаузи, мають місце зміни морфології шкіри.
Тільки в нашій статті на estet-portal.com зібрані найактуальніші дані досліджень жінок із хворобами сальних залоз у період менопаузи та ефективні підходи до лікування даної патології.
Морфологічні зміни сальних залоз при менопаузі
Під час морфологічного дослідження шкіри групи пацієнток було виявлено, що при незначних коливаннях рівнів статевих гормонів у межах вікової норми, спостерігалася інволютивна гіпотрофія придатків шкіри, потовщення та звивистий характер волокнистих структур дерми, серед клітин переважали фібробласти та макрофаги.
Читайте нас у Instagram!
>При жирній формі себореї − проліферативні зміни в сальних залозах шкіри у вигляді підвищення їх кількості порівняно з віковою нормою, структурного поліморфізму та гіперплазії, потовщення колагенових, фрагментація та лізис ретикулярних та еластичних волокон сальних залоз.
У хворих на пізні вугри встановлена картина паннікуліту, що у більшості випадків спостерігалася у хворих з низьким рівнем естрадіолу в сироватці крові (в межах 0,17 ± 0,02нмоль/л), і морфологічно виглядала як осередковий некроз жирової тканини шкіри із помірною регіонарною запальною реакцією. При надмірній сухості шкіри мала місце атрофія сальних залоз, деструкція волокнистих структур дерми, остання більш виражена у пацієнтів, де рівень естрадіолу в середньому становив 0,27 ± 0,01нмоль/л у більшості хворих цієї групи виявлено картину мікроваскуліту.
П'ять шкірних проявів, своєчасна діагностика яких рятує життя
Отже, у дермі на тлі вікових змін встановлені структурно-функціональні порушення, що клінічно протікали у вигляді себореї, пізніх вугрів та надмірної сухості шкіри. Описані зміни стосуються всіх структурних елементів шкіри, включаючи сальні залози, суто вікові та патологічні.
Таким чином, можна припустити зв'язок цих змін шкіри та сальних залоз з дефіцитом статевих стероїдних гормонів, насамперед естрадіолу в період менопаузи.
Функціональні дослідження шкіри
Під час вимірювання деяких функціональних параметрів шкіри (кислотність та жирність) виявлено підвищення показника жирності шкіри обличчя у хворих на себорею та пізні вугри; у хворих на пізні вугри зазначений показник був достовірно вищим і по відношенню до групи хворих на неускладнену себорею. При надмірній сухості шкіри, навпаки, спостерігалося достовірне зниження жирності шкіри обличчя.
У групі жінок із надмірною сухістю шкіри мало місце достовірне зниження кислотності по відношенню до такого показника у групі хворих на пізні вугри. Найбільш низьке значення кислотності було у групі хворих на acne tarda − можливу різницю цей показник мав щодо групи жінок із надмірною сухістю шкіри.
Тобто, рН шкіри обличчя у жінок із надмірною сухістю шкіри та у хворих на себорею мав слабо-лужну реакцію, а в групі хворих на пізні вугри - лужну.
Локалізована лінійна склеродермія: типи, лікування
>Таким чином, наведені порушення гормонального статусу, і, як наслідок, встановлені зміни структурно-функціонального стану шкіри та морфо-функціональні зміни в дермі у жінок з хворобами сальних залоз у період менопаузи стали підставою для розробки комплексного патогенетичного обґрунтування лікування із застосуванням замісної терапії з метою корекції ендокринного дисбалансу.
Замісна гормональна терапія під час менопаузи
Внаслідок комплексного лікування при застосуванні замісної гормональної терапії спостерігалася позитивна динаміка гормональних змін.
У результаті, морфологічна картина шкіри після лікування жирної форми себореї виглядала як зменшення проліферативних змін у сальних залозах; після лікування пізніх вугрів − як грубоволокнистий великовогнищевий склероз на тлі відсутності запальних змін (санація панікуліту), після усунення надмірної сухості шкіри − поодинокі редуковані сальні залози, структурно зближені до фізіологічної та функціональної вікової норми, стабілізація процесу та формування волокнистих структур дерми.
Системна антибактеріальна терапія в лікуванні вугрової хвороби
Таким чином, позитивна динаміка процесів реалізувалася через утворення волокнистих структур на тлі зниження рівня запальних змін та стабілізації трофіки всіх структурних компонентів дерми, шкіри та сальних залоз. Дані динаміки клінічного покращення у хворих відзначалися від незначного поліпшення стану шкіри до повного клінічного одужання. Так, при призначенні замісної гормональної терапії в період менопаузи поліпшення та повне клінічне одужання у хворих на себорею спостерігалося приблизно на 8-му тижні лікування, у хворих на пізні вугри – на 12-му та на 10-му тижні – у жінок з надмірною. сухістю шкіри під час менопаузи.
В той же час у групі із загальноприйнятим комплексом терапії процес лікування протікав дуже повільно і мав затяжний характер із випадками рецидивів.
Гормональні зміни при захворюваннях сальних залоз
Нове рішення наукового завдання полягає у підвищенні ефективності терапії жінок із хворобами сальних залоз у період менопаузи шляхом застосування в комплексному лікуванні препарату замісної гормональної терапії на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень гормонального гомеостазу.
У жінок із хворобами сальних залоз у період менопаузи встановлено дисбаланс у рівні статевих стероїдних гормонів у сироватці крові у вигляді відносної гіперандрогенемії та відносної гіперпрогестеронемії на тлі абсолютної гіпоестрогенії у хворих на неускладнену себорею та пізні вугри. У жінок із надмірною сухістю шкіри виявлено підвищення рівнів гонадотропних гормонів (ФСГ, ЛГ), а у жінок із хворобами сальних залоз у період менопаузи − високий рівень ЛГ у групі хворих на пізні вугри.
Значення похідних елементів шкіри: сальні та потові залози
У випадках перебігу хвороб сальних залоз у жінок у періоді менопаузи з ознаками наявності клімактеричного синдрому (за даними аналізу клініко-лабораторних, інструментальних, імуноферментних, радіоімунних методів дослідження, з урахуванням встановлених зрушень в ендокринній системі, порушень у структурно-функціональному стані кісткової) тканини) рекомендується замісна гормональна терапія до комплексного методу лікування поряд із загальноприйнятою терапією захворювань шкіри з метою підвищення результативності та позитивної динаміки призначеної схеми лікування.
Сучасні аспекти діагностики та лікування розацеа
Поділіться:
Додати коментар