Вроджені та набуті захворювання шкіри, сальних та потових залоз у дитячому віці

Сальні залози розміщені по всій поверхні шкіри, за винятком долонь, підошв та тильної поверхні стопи.

Найбагатша на них шкіра обличчя, верхня частина грудей і спини.

Їхні протоки відкриваються у волосяні фолікули, а на губах, крайній плоті та малих статевих губах безпосередньо на поверхню шкіри.

Сальні залози реагують на гормональну стимуляцію та активізуються під впливом андрогенів.

Дізнайтесь у статті на estet-portal.com про клінічну картину , підходах до діагностики та лікування захворювань потових та сальних залоз у дитячому віці.

• Особливості функціонування сальних та потових залоз
• Порушення функції потових залоз у дітей
• Підходи до терапії дітей із захворюваннями потових та сальних желе з

Особливості функціонування сальних та потових залоз

У внутрішньоутробному періоді під впливом андрогенів матері сальні залози секретують жирову речовину, яку разом зі злущеними ороговілими клітинами епідермісу утворюють перворідне мастило.

Читайте нас у Instagram!

Підвищена функція − гіперплазія сальних залоз проявляється багатими дрібними жовтувато-білими папулами, які локалізуються на лобі, носі, верхній губі, щоках.

Висип поступово зменшується в розмірах і зникає протягом перших тижнів життя.

Імунологічні аспекти розвитку атопічного дерматиту

Апокринні потові залози.

Розміщені в пахвинних ділянках, навколо пупка, на шкірі зовнішніх статевих органів і промежини, навколо заднього проходу.

До них належать також:

• молочні залози;
• заліза вушної сірки;
• рісчасті (Моллі) залози.

У ранньому віці вони практично не функціонують і не беруть участь у терморегуляції.

Екринові потові залози.

Розміщені по всій поверхні тіла, у тому числі на долонях та підошвах.

Вони реагують на найменші перепади температур і забезпечують терморегуляцію випаровуванням води, виділяємо ними на поверхню шкіри.

Порушення функції потових залоз у дітей

Ангідроз/гіпогідроз − відсутність/зниження функції потових залоз.

У новонароджених це є наслідком функціональної незрілості, але може бути проявом гіпогідротичної ектодермальної дисплазії.

Гіпергідроз обумовлений надмірною активністю еккринних залоз і може бути супутнім захворюванням при багатьох патологіях.

Неоднорідні групи захворювань, для яких характерні дефекти зубів, шкіри та її придатків, називають ектодермальною дисплазією.

Часто ці захворювання супроводжуються дефектами тканин, які зароджуються не з ектодерми, а з інших зародкових листків.

Серед них: гіпогідротична (ангідротична) ектодермальна дисплазія.

Описано близько 175 клінічних та генетичних форм цієї патології, але всі вони базуються на трьох основних дефектах:

• часткова або повна відсутність потових залоз;
• аномалії зубів;
• гіпотригосп.

У жінок-матерів можуть бути дефекти зубів, рідке волосся, незначне потовиділення.

Основні підходи до лікування алергічного дерматиту

Внаслідок порушеного потовиділення у хворих при високій температурі зовнішнього середовища спостерігаються епізоди неясної гіпертермії, які у дітей є провідними через не дуже помітні інші ознаки цієї патології.

Можуть спостерігатися також такі стигми розвитку:

• виступаючий лоб;
• недорозвинені виличні кістки;
• ущільнення перенісся;
• зморщені та гіперпігментовані періорбітальні ділянки;
• низько посаджені вушні раковини;
• товсті, вивернуті назовні губи.

У період новонародженості характерно надмірне лущення шкіри.

Волосирідкісні, слабко пігментовані, брови та вії рідкісні або повністю відсутні.

Зуби відсутні або широко розставлені та мають конічну форму.

Рідше спостерігається стеноз слізно-носового каналу, помутніння рогівки, катаракту.

Потовиділення знижене або відсутнє.

Хвороба сприяє розвитку атопічного дерматиту та інфекцій дихальних шляхів.

Діагноз верифікується на основі медико-генетичного дослідження та гістологічного дослідження шкіри.

Зниження або відсутність потовиділення можна підтвердити за допомогою електрофорезу з пілокарпіном.

Хронічна кропив'янка в практиці лікаря -Дерматолога. Частина 1

Підходи до терапії дітей із захворюваннями потових та сальних залоз

У веденні таких пацієнтів слід уникати неконтрольованих теплових впливів.

Наприклад, за новонародженим, поміщеним в інкубатор, слід забезпечити ретельний моніторинг як температури тіла пацієнта, так і оптимальний температурний режим у самому інкубаторі.

Це стосується і догляду за дитиною в домашніх умовах.

Для старших вікових категорій важливо забезпечити заходи охолодження (одяг з натуральних тканин, який не затримує вологу, спеціальні жилети, що охолоджують, капелюшки).

Рання догляд за зубами допомагає зберегти їх естетичний вигляд і функціональну здатність.

Захворювання вимагає імунологічної корекції, профілактики та серйозного лікування симптомокомплексів і ускладнень, що супроводжують його.