Дослідники з Гонконгу встановили, що прийом метформіну пов'язаний з нижчим ризиком розвитку раку шлунка у пацієнтів з діабетом після ліквідації H. pylori.
«Хоча у попередніх дослідженнях було висловлено припущення про потенційний вплив метформіну на зниження раку шлунка у пацієнтів з діабетом, ці дослідження не враховували стан інфікованості H. pylori, що є одним з найбільш важливих факторів ризику розвитку раку шлунка”, - сказав доктор Вай К. Леунг.
У статті estet-portal.com ви зможете докладно ознайомитись з результатами нового дослідження.
Антіонкогенний ефект прийому метформіну
Інсулінозалежні (непрямі ефекти) та AMPK-залежні молекулярні механізми (прямі ефекти), що лежать в основі протиракових ефектів метформіну. Активація AMPK у печінці призводить до зниження рівнів інсуліну та інсуліноподібного фактора росту 1 (IGF-1) і, як наслідок, ослаблення сигналу вниз за течією.
У ракових клітинах AMPK інгібує передачу PI3K/AKT/mTORC1 безпосередньо через фосфорилювання субодиниці Raptor і опосередковано через фосфорилювання комплексу TSC1/2, та субстрату 1 рецептора інсуліну (IRS1), та активацію регульованого у відповідь на пошкодження ДНК 1 (REDD1).
Крім того, індукована метформіном активація AMPK призводить до фосфорилування р53, апоптозу та аутофагії.
Предіабет: активне втручання або пасивне спостереження
Інгібування mTORC1 призводить до зниження глобального синтезу білка та ліпогенезу. Метаболічні зміни також досягаються за рахунок інгібування ацетил-CoA-карбоксилази (ACC) та 3-гідрокси-3-метилглутарил-CoA (HMG-CoA) редуктази.
Метформін зменшує гіперінсулінемію та виробництво IGF, які здатні підвищити проліферацію ракових клітин з рецепторами до IGF.
Читайте нас у Instagram
Прийом метформіну: переваги не тільки з боку контролю глюкози
Команда доктора Леунга досліджувала потенційний превентивний ефект метформіну на рак шлунка у більш ніж 7000 пацієнтів з діабетом, які отримали ерадикаційну терапію H. pylori. 5368 пацієнтів із вибірки приймали метформін.
Під час спостереження протягом 7,1 років у 37 пацієнтів (0,51%) було діагностовано рак шлунка. Ризик розвитку раку шлунка був на 51% нижчим серед пацієнтів, які приймали метформін, що значно скоротило кількість випадків захворювання на рак на 10 000 людино-років.
Кожне однорічне збільшення використання метформіну асоціювалося з 15%-ним зменшенням ризику розвитку раку шлунка і мало дозозалежний ефект метформіну: на 27% нижче ризик розвитку раку при кумулятивній добовій дозі (cDDD) менше 975 мг та 67%-ного ризику при cDDD дорівнює 975 мг або більше, порівняно з пацієнтами, які не приймали метформін.
Для порівняння, ризик розвитку раку шлунка був на 19% нижчим серед пацієнтів, які приймають інсулін.
Рівень HbA1c, мабуть, не впливає на ризик розвитку раку шлунка.
У пацієнтів з діабетом використання метформіну здатне знизити ризик розвитку раку шлунка після ерадикації H.pylori.
Це перше дослідження, що демонструє превентивні антионкогенні ефекти метформіну на шлунково-кишковий тракт у пацієнтів з діабетом, які отримали ерадикаційну терапію H. pylori.
Дякую, що залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Ендокринологія». Можливо Вас зацікавить Як розпізнати діабетичну нейропатію
За матеріалами Medscape
Поділіться:
Додати коментар