Зростання темпів захворюваності на хронічну хворобу нирок, зрештою вимагають проведення трансплантації, що має певні обмеження у зв'язку з нестачею донорів. Істотно впливає зменшення використання донорських нирок вік донора і зазвичай їх дисфункція, внаслідок пошкодження патологічним процесом.
Дізнайтеся у статті на estet-portal.com які міжнародні рекомендації щодо підходу до вибору донора та методики проведення трансплантації нирок зможуть значно полегшити цей процес.
- Трансплантація нирок: проблема донорства та відбору органів
- Клінічні дослідження порядку відбору донорів для трансплантації нирок
- Нова методика вибору донора для проведення трансплантації почек
Трансплантація нирок: проблема донорства та відбору органів
За даними Корейської мережі розподілу та обміну донорських органів (KONOS), за минулі 8 років було знято з реєстру донорів близько 7,9% нирок.
Читайте нас у Instagram!
Очікується, що така тенденція може зберігатися і надалі, особливо серед осіб віком 60 і 70 років, залишаючись на рівні 12,0 і 18,1% відповідно. Частка відмови від забору органів у донорів віком від 60 до 70 років досить вагома, враховуючи безперервний процес старіння населення.
З метою зменшення частки невідповідних органів у потенційних донорів у багатьох центрах трансплантації нирок стали використовувати методику одночасного забору обох нирок, спираючись на власні критерії визначення їхньої подальшої функції.
Ураження нирок при системній червоній вовчаку: медикаментозна терапія
При цьому враховуються наступні критерії:
1) орієнтовна швидкість клубочкової фільтрації ≤30 мл/хв без ознак погіршеноия;
2) рівень креатиніну в сироватці крові 3,0 мг/дл без збільшення в процесі спостереження.
Клінічні дослідження порядку відбору донорів для трансплантації нирок
Було проведено дослідження з метою − повідомити про отриманий досвід одночасної трансплантації обох нирок, вилучених у донорів віком від 70 років з ознаками гострої ниркової дисфункції.
У дослідження залучено результати, отримані у пацієнтів, яким протягом року було проведено трансплантацію обох нирок від донора віком від 70 років з одним із двох факторів ризику: рівень креатиніну сироватки крові ≥3,0 мг/дл або швидкість клубочкової фільтрації
« ;Питання ребром: як зрозуміти, що у пацієнта камінь у сечоводі
Загалом було виконано 15 подвійних трансплантацій нирок. Результати лікування оцінювали, порівнюючи їх з даними пацієнтів групи трансплантації нирки за стандартними критеріями відбору донора.
Нова методика вибору донора для проведення трансплантації нирок
Вибір донорів проводили за розширеними критеріями розподілу та трансплантації органів (UNOS): вік померлих донорів становив старше 60 і 50-59 років, які мали гіпертензію в анамнезі або порушення мозкового кровообігу з підтвердженою смертю мозку, рівень креатиніну в сироватці перед вилученням нирок> 1,5 мг/дл.
Для одномоментного видалення обох нирок для трансплантації у осіб віком від 70 років орієнтувалися на такі показники: швидкість клубочкової фільтрації 3,0 мг/дл.
Нірки не видаляли для трансплантації, якщо вони були зменшені за розміром у порівнянні з нормою, а рівень креатиніну мав тенденцію до підвищення протягом останніх 5 днів.
Трансплантацію виконували через лапаротомний розріз. Нирки імплантували на клубові судини. Уретеронеоцистостомію проводили після реваскуляризації обох нирок за методикою Ліч-Греґуар.
Перші три дні реципієнт за наявності ознак підвищеного рівня донорспецифічних анти-HLA-антитіл, як індукційну імуносупресію отримував антитимоцитарний глобулін(rATG з дозуванням 1,5 мг/кг маси) тіла). В інших випадках індукцію проводили з використанням антагоніста рецептора інтерлейкіну-2 (базиліксимаб 20 мг/кг, дві дози на 0-й та 4-й день).
Одноразове застосування препаратів моноклональних антитіл проти CD20 (ритуксімаб 375 мг/м2, у день трансплантації – 0-й день) було проведено всім реципієнтам, яким виконували одночасно пересадку обох нирок при підвищенні рівня донорспецифічних анти-HLA-антитіл. Як підтримуючу імуносупресивну терапію застосовували такролімус, натрію мікофенолат та стероїди.
Лікування хронічного циститу: основні напрямки та види терапіїЯк зазначають дослідники в результатах своєї роботи, коефіцієнт виживання трансплантатів при одночасному пересадженні нирок був порівнянний з результатом пересадки однієї нирки, як із тривалістю функціонування, так і за якістю отриманих клінічних результатів і дає право широкого впровадження цього методу у лікувальну практику.
Ця методика може значно зменшити дефіцит донорських нирок, а результати дають досить важливі висновки проведеного дослідження.
Найактуальніша інформація на нашому YouTube-каналі:
Поділіться:
Додати коментар