Повна ремісія − відсутність клінічної активності без застосування глюкокортикоїдів та імуносупресивної терапії, відзначається при системному червоному вовчаку рідко.
Відповідно, лікування при ВКВ має бути спрямоване на досягнення ремісії або, якщо це неможливо, на уникнення проявів захворювання у всіх органах.
У статті на estet-portal.com представлені рекомендації Європейської антиревматичної ліги (European League Against Rheumatism - EULAR) з лікування пацієнтів зі специфічними проявами системного червоного вовчака.
- Мета терапії системного червоного вовчака при ураженні нирок
- Ніркові прояви системного червоного вовчака
- Європейські рекомендації щодо лікування нирок при системному червоному вовчаніке
Мета терапії системному червоному вовчаку при ураженні нирок
При вовчаковому нефриті (люпус-нефрит) терапія повинна бути спрямована на досягнення:
- часткової ремісії (визначається як зниження протеїнурії на ≥50% вихідного значення і до субнефротичного рівня, зниження креатиніну в сироватці крові в межах 10% вихідного рівня) протягом 6-12 місяців; li>
- повної ремісії (протеїнурія
Читайте нас у Instagram!
Під час моніторингу ниркової реакції (відповіді) зниження протеїнурії (до <0,8 г/добу) після лікування системного червоного вовчаку важливіше, ніж залишкова гематурія.
Пацієнти з більш вираженою протеїнурією та більш тривалою тривалістю захворювання, менш реагують на лікування або виявляють більш віддалені реакціїіі.
Лікування хронічного циститу: основні напрямки та види терапіїНіркові прояви системного червоного вовчака
Пацієнти з високим ризиком ураження нирок (чоловіки, ювенільний системний червоний вовчак, серологічно активні варіанти, включаючи антитіла до С1q-фактору комплементу) повинні знаходитися під пильним наглядом (принаймні кожні 3 місяці) для виявлення ранніх ознак ураження.
Після встановлення діагнозу за допомогою біопсії нирки, лікування пацієнтів з люпус-нефритом включає початкову фазу індукції з наступною тривалою фазою підтримки.
>
Мофетилу мікофенолат та циклофосфамід − це імуносупресивні лікарські засоби вибору для індукційного лікування.
Застосування циклофосфаміду в низькій дозі краще, ніж у високій, оскільки є таким же ефективним і має нижчий ризик гонадотоксичності.
Опубліковані дані свідчать про призначення мофетилу мікофенолату та циклофосфаміду у високій дозі при важких формах люпус-нефриту, пов'язаних з підвищеним ризиком прогресування у термінальну хронічну ниркову недостатність:
- зниження швидкості клубочкової фільтрації;
- гістологічно визначено наявність фіброзних «півмісяців» або фібриноїдного некрозу, або канальцевої атрофії/інтерстиціального фіброзу.
Сучасні особливості та можливості клінічного аналізу сечі
Раніше значне зниження рівня протеїнурії (до ≤1 г/добу протягом 6 місяців або ≤0,8 г/добу протягом 12 місяців) є сприятливим прогнозом.
Мофетилу мікофенолат та азатіоприн можуть застосовуватися як підтримуюча терапія, причому перший має зв'язок з меншою кількістю рецидивів.
Вибір залежить від лікарського засобу, що застосовується для фази індукції, та від особливостей пацієнта, включаючи вік, расу та бажання завагітмережі.
При рефрактерному або повторюваному захворюванні можна розглядати призначення препаратів імунотерапії − ритуксимабу.
Європейські рекомендації щодо лікування нирок при системному червоному вовчаку
Згідно з рекомендаціями EULAR (2012) про люпус-нефрит опубліковано кілька досліджень щодо застосування інгібіторів кальциневрину для лікування проліферативного люпус-нефриту в якості монотерапії або в комбінації (такролімус з мофетилу мікофенолату) strong>.
Ці дослідження проводилися майже виключно в групах населення Азії та мали короткий період спостереження.
Для поліетнічного населення дані мають підтверджуватись тривалими дослідженнями.
Тому зараз інгібітори кальциневрину можуть розглядатися як лікарські засоби другого ряду для індукційної або підтримуючої терапії в основному за:
- мембранозний люпус-нефрит;
- ушкодження подоцитів;
- проліферативному захворюванні на рефрактерний нефротичний синдром, незважаючи на стандартне лікування протягом 3-6 міс.
Фармакотерапія хронічної ниркової недостатності
В останньому випадку інгібітори кальциневрину можна застосовувати окремо або у поєднанні з мофетилом мікофенолатом, оскільки невеликі дослідження показали, що ця комбінація є ефективною при захворюванні, стійкому до стандартної терапії.
Моніторинг креатиніну у сироватці крові та рівня інгібіторів кальциневрину у крові має важливе значення для того, щоб уникнути хронічної токсичності лікарських засобів при лікуванні системного червоного вовчака.
Поділіться:
Додати коментар