Резистентність до інсуліну: як розпізнати та усунути проблему

Причин, через які Вам не вдається скинути вагу, існує безліч. Одна з них – ndash; резистентність до інсуліну – гормону, основною функцією якого є транспортування глюкози до клітин для використання або зберігання у вигляді глікогену. У разі надлишкового надходження вуглеводів до організму сховища глікогену переповнюються, а глюкоза під дією інсуліну починає відкладатися у вигляді жиру. Хронічне підвищення рівня інсуліну у відповідь надлишок глюкози в крові може стати причиною розвитку резистентності до інсуліну. Визначити, чи стійкий Ваш організм до дії даного гормону, самостійно не вдасться, проте деякі симптоми, які можуть свідчити про наявність цієї проблеми та необхідність звернення до фахівця.

Які діагностичні критерії використовуються для виявлення резистентності до інсуліну

Щоб перевіритись на резистентність до інсуліну, необхідно звернутися до лікаря. Фахівець зверне увагу на такі діагностичні параметри, які можуть свідчити про стійкість до інсуліну:

1. Кількість талії (якщо цей показник становить більше 80 см у жінок і більше 94 см у чоловіків).
2. Глюкоза в крові натще (якщо він вищий за норму, нормою вважається 70–100 мл/дл).
3. Інсулін натще (індикатор стійкості - підвищений рівень інсуліну натщесерце, тобто більше 10 мкМЕ/мл).
4. Толерантність до глюкози (проводиться при підозрі на діабет або гіпоглікемію та передбачає декілька заборів крові після прийому розчину глюкози).

Лікарі рекомендують перевіряти рівень цукру в крові щороку людям із надмірною вагою або обтяженою спадковістю.

Нижче estet-portal.com розгляне:

• симптоми;
• фактори;
• методи вирішення проблеми.

Симптоми резистентності до інсуліну: коли слід звернутися до лікаря

Нижче наведено симптоми та фактори ризику, пов'язані з резистентністю до інсуліну. Чим більше пунктів Ви відзначите, тим вища ймовірність того, що організм не реагує на інсулін належним чином:

1. Генетична схильність до діабету, ожиріння, захворювань серця та судин, інсультів.
2. Часта потяг до солодкого.
3. Часте почуття голоду, схильність до переїдання.
4. Набір ваги при вживанні малих кількостей їжі.
5. Жирові відкладення переважно в області талії.
6. Гіперпігментовані розростання шкіри на шиї, грудях, під пахвами.
7. Нерегулярні менструації.
8. Синдром полікістозних яєчників. /li>
9. Високий рівень тригліцеридів.
10. Низький рівень ЛПВЩ ("хорошого" холестерину) – нижче 35 мг/дл.
11. Високий рівень ЛПНГ (& поганого холестерину) – вище 130 мг/дл.
12. Підвищений тиск крові.
13. Кількість талії більше 80 см у жінок і більше 94 см у чоловіків.
14. Тяга до вуглеводної їжі.
15. Нездатність обмежувати себе в їжі.
16. Головні болі, нудота, тривожність, які проходять після їди.
17. Гіпоглікемія.
18. Часта втома після обіду.
19. Індекс маси тіла від 30 і вище.
20. Зайва вага (мінімум 7 кг).

Фактори, які сприяють розвитку резистентності до інсуліну

Існує ряд факторів, які можуть сприяти розвитку резистентності до інсуліну. До них належать:

• вживання великої кількості вуглеводної їжі: оброблених продуктів, солодких напоїв, кукурудзяного сиропу тощо;
• нестача раціону якісних білків;
• нестача в раціоні корисних або надлишок шкідливих жирів;
• вживання недостатньої кількості клітковини;
• стреси;
• гіподинамія;
• захворювання печінки;
• надходження до організму токсинів;
• старіння;
• окислювальний стрес.

Окрім набору ваги, надлишок інсуліну також загрожує погіршенням самопочуття: слабкість, порушення концентрації, підвищена пітливість, зниження когнітивної функції, прискорене серцебиття.

Вирішення проблеми резистентності до інсуліну: 3 основні кроки

Оскільки резистентність до інсуліну може призвести до діабету 2 типу, ожиріння, порушень у роботі серцево-судинної системи, необхідно своєчасно виявити та усунути цю проблему. У цьому допоможе корекція способу життя. При цьому наведені нижче 3 кроки будуть корисні і як профілактика резистентності до інсуліну.

Крок 1 – харчування

Уникайте оброблених продуктів, насичених жирів та швидких вуглеводів у раціоні. Намагайтеся вживати в їжу переважно свіжі продукти, нежирне м'ясо, багату на корисні жири рибу, бобові, цілісні зерна.

Крок 2 – фізична активність

Фізична активність необхідна як при резистентності до інсуліну, так і для її запобігання. М'язова тканина є метаболічно активною, тобто під час роботи м'язів активно спалюється глюкоза, а потім – жир. Пам'ятайте, що підбирати режим вправ краще після консультації з лікарем, який визначить найоптимальніший рівень фізичної активності, виходячи зі стану вашого здоров'я.

Збалансоване харчування, фізична активність, здорові звички – найкращий захист від резистентності до інсуліну.

Крок 3 – звички

Щодо звичок, йдеться не лише про зловживання алкоголем та курінням (від яких необхідно відмовитися). Намагайтеся виробити корисні звички: щодня гуляйте на свіжому повітрі (хоча б 30 хвилин), пийте достатню кількість води, спіть стільки, скільки потрібно Вашому організму, навчитеся справлятися зі стресом.

Читайте також: Жирові відкладення – результат дисбалансу інсуліну та глюкагону

Пам'ятайте, що стан здоров'я багато в чому залежить від нас самих: навіть за наявності генетичної схильності ми можемо значно знизити ризик розвитку захворювань, у тому числі пов'язаних із резистентністю до інсуліну, якщо щодня піклуватимемося про свій організм.