Випинання стінок сечового міхура називають дивертикулом. Незважаючи на відсутність чітко виражених симптомів даної патології, несвоєчасне її виявлення може призвести до виникнення основної небезпеки дивертикулу сечового міхура. характерним ускладненням. Зустрічається така патологія як у чоловіків, так і у жінок, як у вродженій, так і набутій формі. Діагностику такого дивертикулу проводить уролог. Які симптоми патології повинні Вас насторожити, чим небезпечний дивертикул сечового міхура і як він лікується? Ви дізнаєтесь із нашої статті.
Дивертикул сечового міхура – чому виникає і як проявляється
Дивертикул сечового міхура, тобто. коли стінки даного органу деформуються (тобто випинаються), може протікати в прихованій формі – не виявлятися жодними симптомами. Тому регулярне відвідування уролога – ndash; найкраща профілактика дивертикула. Уролог у Миколаєві проведе необхідні для встановлення діагнозу аналізи обстеження.
Випинання стінок сечового міхура призводить до застою сечі. Застій сечі є тригером різних запальних захворювань.
Існує два основних види дивертикулу сечового міхура (МП):
- Істинний – патологія, що характеризується наявністю в дивертикулі всіх верств сечового міхура.
- Помилковий – дивертикул МП представлений лише слизовою оболонкою, яка продавлює м'язи стінки МП.
Розрізняють вроджену та набуту форми дивертикулів сечового міхура; остання є результатом підвищення тиску в МП.
Дивертикул сечового міхура часто супроводжує такі захворювання:
- склероз шийки МП;
- аденома простати;
- стриктура уретри.
Характерні прояви дивертикулу сечового міхура
Багато хто не здогадується про дивертикул сечового міхура, оскільки випинання стінки МП може не проявлятися симптоматично. Особливо ускладнюється діагностика, якщо стінка дивертикула складається з усіх шарів МП, застій сечі не відбувається, а хворого не турбують тривожні симптоми.
Симптоматичні прояви дивертикулу сечового міхура не дуже різноманітні, тому що патологія проявляється єдиним симптомом – двоетапним сечовипусканням. Так, спочатку сеча виходить безпосередньо з сечового міхура, а потім – з дивертикулу. У поодиноких випадках до цього симптому додається наявність крові в сечі або болючі відчуття під час сечовипускання.
Внаслідок можливого застою сечі у пацієнта може розвиватися цистит та/або пієлонефрит. Тому найчастіше при діагностиці цих захворювань у хворого виявляють і дивертикул.
Серйозними ускладненнями невиявленого дивертикулу є:
- утворення каменів у сечовому міхурі; та
- можливий розрив дивертикулу,
Дивертикул сечового міхура: як проходить діагностика та лікування
Уролог займається постановкою діагнозу та лікуванням дивертикулу МП. Для встановлення діагнозу урологу доведеться зібрати анамнез, провести огляд пацієнта, в т.ч. ультразвукове дослідження (воно також допоможе виявити наявність каміння, якщо вони встигли сформуватися в МП).
Якщо ультразвукове дослідження не було показовим, лікар вдається до трансуретальної цистоскопії (введення датчика в уретру).
У лікуванні дивертикулу сечового міхура, як вважають урологи, консервативне лікування не є ефективним. Дивертикул МП можна не лікувати, якщо він не викликає застою сечі, утворення каміння, не є причиною запальних захворювань і не досягає великих розмірів.
Інакше проводиться хірургічна операція, під час якої дивертикул сечового міхура видаляють. Якщо причиною появи дивертикула стало захворювання, необхідно обов'язково зайнятися його лікуванням, щоб уникнути повторного утворення патології.
Кращими засобами профілактики дивертикулів МП є своєчасне виявлення та лікування захворювань, що призводять до підвищення тиску в сечовому міхурі, а також своєчасний та регулярний огляд у уролога.
Додати коментар