Агорафобія – хвороба психіки, причому дуже цікава. Читати опис різних її підвидів – все одно, що гортати детектив, сценарій до пригодницького фільму.
Наприклад, агорафоб – це той, хто божеволіє в ліфті, або той, хто відчуває напади паніки в кафе, або той, хто не може перейти площу біля власного будинку без коханого собаки чи близької людини.
Описати всі симптоми, причини та прояви даного психічного розладу медицина не береться, оскільки це просто неможливо. Адже фобії – далеко не рідкість, і багатьох з нас, особливо жінок, цілком можна зарахувати до агорафобів-початківців.
Але легка тривожність – це прояв норми. А ось запущені стадії слід лікувати всерйоз. Тому estet-portal.com вирішив розглянути детальніше, що таке агорафобія і чи можливо її подолати в собі.
1. Агорафобія: опис захворювання та різні стадії
2. Що відчувають люди, які мають такий розлад, як агорафобія
3. Причини виникнення агорафобії та для кого вона характерна
4. Як лікують агорафобію медикаментозно і не лише
Агорафобія: опис стану психіки, прояви та стадії
Агора – давньогрецьке слово, що означає ринок, ринок. Буквально виходить, що «агорафобія» – це страх перед ринковою площею, як перед цим немаленьким простором, так і перед галасливим базарним натовпом.
Але, звичайно, такий діагноз ставлять не лише у випадках остраху відкритих майданчиків чи скупчення людей.
Хворобливу паніку люди з подібним розладом психіки починають відчувати при попаданні в незнайоме місце або в незнайому, не прораховану заздалегідь ситуацію.
Наприклад, якщо Ви бачите, що хтось починає прискорено дихати і напружуватися, якщо він має робити доповідь перед публікою, то це теж прояв агорафобії.
На легкій стадії розладу люди здатні самостійно впоратися з подібними страхами. Допомагає ретельне планування, методи самонавіювання.
Тяжкі форми захворювання призводять до втрати контролю людини над собою – настільки, що агарофоб за будь-яку ціну намагається уникати неприйнятних для себе умов.
У результаті деякі люди або зовсім уникають суспільства, або ніколи не виходять із дому. Звичайно, за такого розкладу соціальне життя зводиться до нуля, що рідко минає без неприємних наслідків.
Страх перед конкретними ситуаціями, громадськими місцями, багатолюдними місцями та заходами, відкритими просторами, публічними виступами, безлюдними вулицями та одинокими виходами на вулицю – все це прояви агорафобії.
Що відчувають люди, які мають такий розлад як агорафобія
Багато людей з фобіями ретельно створюють такі умови, щоб не потрапляти в ситуації, що напружують їх, і в іншому ведуть нормальне життя.
Вони можуть відвідувати магазини, ходити в гості, працювати – головне, щоб місце, де вони перебувають, було підконтрольне їм, було ними вивчене. А хтось робить покупки чи роботу вдома, просто не виходячи із комфортного для себе простору.
Але варто агарофобу опинитися поза безпечною зоною або ситуації, починаються невротичні прояви:
• тривожність;
• страх;
• паніка.
Сильна панічна атака супроводжується соматичними проявами:
• нудотою;
• почуттям ядухи;
• діареєю;
• сильним холодним потом;
• неврологічними болями в області серця;
• серце стукає часто і сильно;
• рот пересихає;
• паморочиться в голові;
• порушується хода;
• можуть тремтіти кінцівки;
• можлива непритомність.
Панічний стан триває, як правило, 15-30 хвилин. Якщо ніяк не допомогти людині, то може настати непритомність.
Звичайно, хворому в такий момент неможливо дотримуватися адекватності. Він проситиме оточуючих доставити його у безпечне місце. Сам він, найімовірніше, буде дезорієнтований. Буває, що в такі моменти агарофоби навіть втрачають здатність бачити.
Самостійно подолати паніку у такій стадії людина не в змозі. У цей момент йому часто здається, що він ось-ось помре, що в нього розірветься серце від жаху.
Хоча насправді такий результат неможливий, але агарофоб запам'ятовує цей жахливий стан і надалі відчуватиме страх перед повторенням подібних нестерпних емоцій, що тільки поглиблює хворобу.
Причини виникнення агорафобії та для кого вона характерна
Травмуючі ситуації – найбільша приватна причина для такого психічного розладу. Це може бути землетрус, ДТП, війна, напад хуліганів чи ґвалтівників. Це може бути сильний емоційний вплив великої сили від близьких духовно людей.
Вчені зазначають, що така хвороба іноді дістається у спадок.
Можливо, це тому, що і особисті якості, що сприяють агорафобії, часто спадкові:
• підвищена тривожність;
• недовірливість;
• знижений рівень самооцінки;
• зайва самокритичність та вимогливість до себе;
• схильність до копання у собі;
• висока відповідальність;
• педантичність;
• звичка покладатися на свідомість на тлі самозаборони давати волю емоційним устремлінням душі;
• звичка розраховувати, передбачати та аналізувати.
Чоловіки, до речі, мають схильність заглушувати страхи алкоголем, щоб зважитися на подолання себе. Почасти тому наукою більше зафіксовано випадків такого розладу у жінок.
Також ця хвороба є більш жіночою просто через те, що представниці прекрасної статі є більш емоційними і в нашому суспільстві їм на це дається більше морального права.
Вважається, що найбільш схильні до таких розладів представниці слабкої половини людства віком до 25 років, у яких немає стійких відносин з чоловіками, мало доходів або низький соціальний статус.
Якщо говорити про зовнішні причини, то хвороби сприяють:
• надмірно напружений графік роботи;
• недосипання та відсутність відпочинку;
• алкогольні та наркотичні впливи;
• ендокринні порушення та ще ряд захворювань, включаючи вірусні;
• неправильний прийом ліків і погане харчування.
Як лікують агорафобію медикаментозно і не тільки
Тільки професійна допомога може вилікувати цей розлад психіки. Це можливо протягом 3-6 місяців!
Після обстеження та визначення меж хвороби, пацієнтам призначають антидепресанти та транквілізатори.
Самостійно вибирати їх категорично не рекомендується! Лікар повинен постійно спостерігати за впливом медикаментів та за необхідності замінювати їх. У важких випадках, якщо є явища марення, можуть бути призначені нейролептики.
І, звісно, обов'язково психотерапевтичний вплив на такого хворого. Застосовують методи гештальттерапії, нейролінгвістичне програмування, ериксоновський та звичайний гіпноз, когнітивно-поведінкову терапію.
Фобія на стадії паніки – це не просто страх, який можна вмовити » відступити. Це фізично нестерпний і тяжкий стан, який сам хворий подолати не в змозі.
Найкращою допомогою для хворого на агорафобію буде, якщо Ви виведете його з дискомфортних умов або надасте термінову медичну допомогу. Далі знадобиться тривале лікування психотерапевтичними та медикаментозними методами.
Як бачите, агорафобія – зовсім не рідкість. Втім, її важкі стадії, коли людина вже не в змозі самостійно придушувати напади страху, все ж таки зустрічаються нечасто.
Іноді агарофобу досить просто не виходити з комфортних умов, але якщо це заважає нормальному людському життю, то проблему потрібно вирішувати. Це можливо!
Раніше зверніться – більше шансів, що за 3-6 місяців стільки навіть дуже серйозна фобія буде подолана. І тоді на Вас чекає повноцінне соціальне життя, де не буде жаху і паніки.
Арахнофобія: від куди ростуть лапки
Вам може бути цікаво: Як працювати з вадами своєї зовнішності.
Додати коментар