Параноїдальний розлад особистості, як будь-яке психічне захворювання, ускладнює життя самому хворому і оточуючим його людям. Людина перестає довіряти людям, у неї з'являється підозрілість. Ознаки параної можуть проявлятися у вигляді повної ізоляції від суспільства, відмови від будь-якої взаємодії з оточуючими та наявності постійних параноїдальних думок. При цьому важливо розуміти, що існує межа між розумною обережністю та нездоровою підозрілістю, оскільки нав'язливі думки тією чи іншою мірою можуть переслідувати і цілком здорових людей.  

Характерні ознаки параної, які потребують уваги фахівця

Параноїдальний розлад особистості спостерігається приблизно у 0,5 – 2,5% населення нашої планети. Варто відзначити, що частіше параної страждають чоловіки .

Паранойєю частіше страждають чоловіки, ніж жінки.

Найбільш поширеними ознаками параної є такі:

  1. Пацієнту складно спілкуватися з оточуючими через власну ворожість та агресію. Хворому здається, що за ним постійно стежать, звідси і з'являється агресія щодо оточуючих. Як правило, ворожий настрій пацієнта стає причиною зустрічної ворожості опонента, що тільки посилює параною у хворого.
  2. Пацієнт впевнений у власній важливості, внаслідок чого він стає неподатливим і схильним до суперечок та навіть бійок. Іноді параноїки поєднуються в невеликі групи, які згодом можуть перетворюватися на культи.
  3. Характер та вираженість симптомів варіюється залежно від пацієнта. Деякі хворі повністю втрачають зв'язок із реальністю під час психічних нападів, які можуть тривати від кількох хвилин до кількох годин.
  4. Панатори, які страждають на параної, не довіряють лікарю, що значно ускладнює процес лікування.
  5. Через низьку оцінку параноїдальні особистості воліють соціальну ізоляцію. Вони не здатні працювати з іншими людьми.

Для постановки діагнозу у пацієнта має спостерігатися щонайменше п'ять симптомів параноїдального розладу, наведених у Діагностико-статистичному посібнику з психічних розладів.

Серед інших ознак параної можуть спостерігатися:

  • надчутливість до відмов та невдач;
  • постійне невдоволення оточуючими, зарозуміле ставлення, нездатність прощати;
  • підозрілість, схильність до спотворення фактів та дій людей;
  • агресивний настрій;
  • необґрунтовані та невиправдані підозри щодо зради партнера;
  • підвищене почуття значущості;
  • зниження розумової активності.

Причини появи ознак параної та лікування розладу

Причини параноїдального розладу вивчені не до кінця, що ускладнює не лише діагностику, а й лікування захворювання. Якихось окремих тестів чи технологій візуалізації для діагностики параної не існує. Постановка діагнозу здійснюється на основі докладного опитування самого пацієнта, а також його сім'ї та друзів.

Для лікування параної застосовується психотерапія та медикаментозна терапія.

Підбір методів лікування параної здійснюється на підставі першопричини розвитку розладу, якою може бути:

  • спадковість;
  • захворювання, патології та травми головного мозку;
  • залежність (алкогольна та/або наркотична);
  • порушення синтезу білків;
  • вікові зміни мозку;
  • дитячі психологічні травми;
  • часті стреси;
  • тривалий прийом ліків;
  • громадська ізоляція.

У групі ризику є:

  • залежні від наркотичних речовин;
  • генетично схильні люди;
  • літні люди;
  • схильні до розладів психіки особистості;
  • чоловіки віком від 20 років.

Курс лікування підбирається індивідуально і може включати:

  • психотерапію (індивідуальну, сімейну, когнітивно-поведінкову);
  • медикаментозні препарати (антидепресанти, транквілізатори, седативні препарати, нейролептики, антипсихотропні засоби).

Фахівці закликають не ігнорувати можливі ознаки параної та своєчасно звертатися за допомогою до професіонала.