Надниркові залози являють собою залози внутрішньої секреції, які секретують своїм мозковим шаром адреналін і норадреналін, а кірковим шаром - глюкокортикоїди, мінералокортикоїди і стероїдні гормони. При патологічних процесах у надниркових залозах виділення гормонів змінюється або взагалі припиняється. Так розвивається недостатність надниркових залоз, яка буває первинна та вторинна. Розпізнати процес дуже складно через поступову течію та неспецифічність симптомів. Які процеси провокують недостатність надниркових залоз? Як вчасно діагностувати захворювання надниркових залоз?
Причини захворювання надниркових залоз. Хвороба Аддісона
Захворювання надниркових залоз проявляються на тлі атрофії тканини надниркових залоз. Це може бути на тлі запальних процесів після тяжких інфекцій, крововиливу в надниркові залози після емболії або тромбозу надниркових артерій, деструкції надниркових гранул, пухлини в надниркових залозах, амілоїдозу. У більшості випадків захворювання надниркових залоз розвиваються на тлі аутоімунного процесу в клітинах надниркових залоз, що спричиняє пошкодження функції органу. Так розвивається первинна недостатність надниркових залоз - хвороба Аддісона.
Хвороба Аддісона зустрічається із частотою 4 випадки на 100 тисяч населення на рік. Вражає захворювання людей різних вікових груп та статі.
Процеси, що відбуваються в надниркових залозах при хворобі Аддісона
Хвороба Аддісона характеризується недостатністю синтезу наднирниками гормонів мінералокортикоїдів та глюкокортикоїдів.
- Дефіцит глюкокортикоїдів. Нестача глюкокортикоїдів сприяє розвитку гіпотензії. Порушується вуглеводний, білковий та жировий обмін. Змінюється чутливість до інсуліну. У разі відсутності кортизолу вуглеводи починають синтезуватися з білків. Так розвивається гіпоглікемія та знижується запас у печінці глікогену. Тому у пацієнтів розвивається сильна слабкість та з'являється недостатність нервово-м'язових функцій.
При дефіциті глюкокортикоїдів погіршується імунна відповідь організму на інфекції, стресові ситуації та травми. Тому пацієнти з хворими на ниркові залози часто хворіють на різні інфекційні захворювання, а також схильні до депресії.
Знижений рівень кортизолу в крові сприяє підвищенню вироблення АКТГ та збільшенню в крові бета – ліпотропіну. Бета - ліпотропін має меланоцитостимулюючу активність. Так з'являється типова гіперпігментація шкіри та слизових оболонок, характерна для хвороби Аддісона. Тому вторинна недостатність надниркових залоз ніколи не супроводжується гіперпігментацією.
- Дефіцит мінералокортикоїдів. Недолік синтезу цих гормонів наднирковими залозами призводить до збільшення виведення натрію і зменшення виведення калію з сечею, потім і слиною. У результаті спостерігається високий рівень калію та низький вміст натрію в крові.
На цьому фоні з'являється електролітний дисбаланс, який разом із неможливістю концентрувати сечу провокує дегідратацію тяжкого ступеня. Підвищується гіпертонічність плазми, розвивається ацидоз, знижується ОЦК. Розвивається гіпотензія та циркуляторний колапс.
Але при недостатності надниркових залоз, пов'язаної з порушенням синтезу АКТГ, рівень електролітів може часто залишатися в межах норми.
Прояви захворювання надниркових залоз. Симптоми хвороби Аддісона
Прояви захворювань надниркових залоз характеризуються поступовим і повільним початком, великою кількістю неспецифічних симптомів, які рідко змушують пацієнта звернутися до лікаря, оскільки схожі на просте перевтому. А при зверненні до лікаря рідко призначаються специфічні аналізи виявлення недостатності надниркових залоз. Тому часто захворювання надниркових залоз спочатку не діагностовано.
Для хвороби Аддісона існує характерний симптом, який без аналізів свідчить про можливі проблеми з наднирниками. Це гіперпігментація шкіри. Спостерігається потемніння всієї поверхні шкіри. При цьому шкіра набуває бронзового відтінку, дуже схожого на той, який буває після регулярно одержуваної засмаги. Часто з'являються пігментні плями на обличчі, шиї та плечах. З'являється синюшно - чорне фарбування сосків, губ, рота, також з'являються області вітіліго.
При хворобі Аддісона пацієнти часто мають підвищену сприйнятливість до холоду через зниження інтенсивності обмінних процесів. Часто це супроводжується запамороченням та втратою свідомості (на тлі порушення електролітного балансу).
При тривалому прогресуванні даного захворювання надниркових залоз відзначається виражена дегідратація, втрата маси тіла та гіпотензія.
Алгоритм та методи діагностики захворювань надниркових залоз
Діагностика захворювань надниркових залоз проводиться на основі загального та біохімічного аналізу крові, а також на основі клінічної картини. У біохімічному аналізі крові спостерігається низький рівень натрію (нижче 135 мекв/л) та підвищена концентрація калію (понад 5 мекв/л).
Так співвідношення натрію до калію становить 30:1. Рівень глюкози натще низький (менше 2,78 ммоль/л). Спостерігається високий вміст сечовини (понад 20 мг/дл) та низький рівень HCO3 (менше 20 мекв/л).
У загальному аналізі крові при недостатності надниркових залоз спостерігається лейкопенія, високий гематокрит, еозинофілія та відносний лімфоцитоз.
Але найважливіше в постановці діагнозу - це правильний збір анамнезу та оцінка скарг.
Дані анамнезу, які допоможуть розпізнати недостатність надниркових залоз
Пам'ятайте, якщо перед вами пацієнт, на вигляд астенічний і худорлявий, який має колір шкіри як після тривалої морської засмаги, це свідчить про можливе захворювання надниркових залоз. Тому потрібно уточнювати симптоми.
Для цього доцільно запитати, як пацієнт спить, чи висипається. Якщо хворий каже, що прокидається зовсім не відпочив, постійно присутня і збільшується слабкість – такого пацієнта слід терміново обстежити на наявність такого захворювання надниркових залоз, як хвороба Аддісона.
Часто людей бентежить прогресивне потемніння шкіри взимку, коли сонця немає, необґрунтоване схуднення, потяг до солоної їжі та сильна слабкість у всьому тілі, яка не зменшується навіть після тривалого сну. Часто присутні запаморочення та непритомність, які пацієнти ні з чим зв'язати не можуть. Саме з цими скаргами пацієнт із хворобою Аддісона приходить на прийом до лікаря.
Хвороба Аддісона при симптоматичному лікуванні (замісна терапія гормонами) добре компенсується і не впливає на тривалість та якість життя пацієнта.
Поділіться:
Додати коментар