Нецукровий діабет (сечовиснаження, diabetes insipidus) – патологія, що порушує зворотне всмоктування рідини в ниркових канальцях, робить сечу неконцентрованою. Недуга зустрічається в обох статей та різних вікових груп. Найчастіше захворювання вражає людей віком від 18 до 25 років і навіть дітей на першому році життя. Його реєструють приблизно у 3 пацієнтів із ста тисяч. Для нецукрового діабету властиве порушення резорбції рідини у ниркових структурах, що призводить до неприродної спраги та великої кількості сечі. У деяких випадках хвора людина споживає та виділяє до 20 літрів води. На estet-portal.com читайте про клінічну картину, характерну для цієї патології, а також про методи діагностики та ефективного лікування нецукрового діабету.
- Класифікація та причини початку нецукрового діабету
- Методи діагностики нецукрового діабету
- Провідні симптоми нецукрового діабету
- Основні принципи лікування нецукрового діабета
Класифікація та причини початку нецукрового діабету
Розрізняють нецукровий діабет центральний (гіпоталамічний, пов'язаний з недостатнім синтезом або виділенням у кров вазопресину) та нирковий (нефрогенній, коли нирки не засвоюють цей гормон). Ще відомий інсипідарний синдром чи нецукровий діабет нервового походження.
Іноді нецукровий діабет може проявитися у третьому триместрі вагітності, але після пологів самостійно зникнути.
До причин центрального сечовиснаження відносять зміни роботи гіпоталамуса та/або гіпофіза, злоякісні та доброякісні пухлини головного мозку, порушення кровообігу або структури судинного русла (аневризми). Існують випадки, коли ознаки хвороби з'являлися після:
- перенесених вірусних інфекцій;
- травм;
- сезонних застуд;
- менінгітів, енцефалітів;
- сифілісу;
- аутоімунних патологій.
До причин нефрогенного нецукрового діабету відносять захворювання нирок, обтяжену спадковість, терапевтичний курс деякими медикаментозними препаратами, особливо аміноглікозидними антибактеріальними засобами та медикаментами з літієм.
Гестаційна форма хвороби з'являється через те, що плацентарні ферменти руйнують АДГ (антидіуретичний гормон) матері.
Преддіабет: нова ендокринологічна епідемія
Методи діагностики нецукрового діабету
Проба з сухої їжі по Робертсону допоможе провести діагностику нецукрового діабету. У перші 8 годин дослідження хворому забороняють рідину у будь-якому вигляді та їжу. Якщо від їжі відмовитись неможливо, то вживають мінімальну її кількість, вибираючи сухі продукти. До початку проби визначають:
- осмоляльність крові;
- артеріальний тиск;
- вага;
- об'ємна кількість сечі, що виділяється;
- показники загального аналізу крові та сечі.
Перераховані лабораторні та інструментальні діагностичні процедури повторюють через 1.5 – 2 години. Пробу припиняють, якщо маса тіла хворої людини зменшилася на 3 – 5%, помітно погіршився його загальний стан, підвищився рівень Na та осмоляльності крові. Якщо в ході проведення проби з сухої їжі по Робертсону буде зареєстрована сеча з осмоляльністю 650 мОсм/л, то діагноз «Нецукровий діабет» виключають.
Зниження відносної щільності сечі (менше 1010* у дорослих) та/або гіпернатріємія (понад 155* ммоль/л) теж побічно вказують на недугу.
Додатково роблять десмопресиновий тест. Якщо введений десмопресин (2 мкг у вигляді внутрішньовенної або підшкірної ін'єкції) різко знизить кількість сечі, що виділяється, то можна ставити діагноз «Нецукровий діабет».
Найактуальніші статті читайте в Telegram
Провідні симптоми нецукрового діабету
Маніфестуючих симптомів хвороби два – виснажлива спрага, що змушує поглинати велику кількість рідини (полідіпсія) та часті сечовипускання (поліурія). На самому початку недуги людина щодобово випиває від 4 до 6 літрів води. У міру прогресування нецукрового діабету спрага все більше посилюється, а часті нічні відвідування туалету виснажують, заважаючи якісному відпочинку.
Лікування важкого ускладнення цукрового діабету – кетоацидозу
Основні принципи лікування нецукрового діабету
Терапевтичну схему підбирають, виходячи з форми хвороби.
Центральне сечовиснаження лікують шляхом призначення синтетичних аналогів антидіуретичного гормону.
Нефрогенна форма нецукрового діабету потребує іншого виду терапії, тому препаратами вибору стають тіазидні діуретики та нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).
У вагітних жінок обирають вичікувальну тактику, специфічного лікування не проводять. При появі симптоматики зневоднення призначають антидіуретичний гормон.
Додатково до лікувальної схеми включаються вітамінні, мінеральні комплекси та загальнозміцнюючі препарати. Пацієнту радять нормалізувати режим праці та відпочинку, більше перебувати на свіжому повітрі, раціонально харчуватися, збагачуючи раціон вітамінізованими стравами, сезонними фруктами та овочами.
Читайте також: Відкрито специфічну імунотерапію при цукровому діабеті I типу
Поділіться:
Додати коментар