Кетоацидоз – ускладнення цукрового діабету, що може загрожувати життю пацієнта. Діабетичний ацидоз найчастіше зустрічається у пацієнтів, які страждають на цукровий діабет 1 типу, але також може бути і при тяжкому перебігу 2 типу. Найнебезпечнішими станами при кетоацидозі є кома і набряк мозку.
Дізнайтеся у статті на estet-portal.com про основні підходи до лікування даної патології та корекцію водно-сольового балансу при кетоацидозі з позиції доказової медицини.
Діабетичний кетоацидоз: корекція дефіциту рідини
Принципи лікування хворих на діабетичний кетоацидоз включають такі аспекти, як: адекватна регідратація, корекція кислотно-основного стану, корекція гіперглікемії, корекція рівня електролітів.
Читайте нас у Instagram!
>Корекція дефіциту рідини − один із найважливіших етапів лікування пацієнтів з діабетичним кетоацидозом. Адекватна регідратаційна терапія спрямована на заміщення втрачених екстра, інтраваскулярних рідин та електролітів. Ініціальну корекцію дефіциту рідини необхідно здійснювати розчином Рінгера або фізіологічним розчином за такою схемою:
1) 1-3 л протягом години;
2) 1 л протягом двох годин;
3) 1 л протягом наступних двох годин;
4) 1 л кожні наступні 4 години (тривалість залежить від ступеня дегідратації).
Регідратацію необхідно проводити зі швидкістю, що забезпечує адекватні показники пульсу, артеріального тиску, діурезу та ментального статусу. При вираженому зневодненні та необхідності введення великого об'єму рідини необхідно застосовувати збалансовані розчини, в яких концентрація електролітів відповідає їх концентраціям у плазмі крові. Коли рівень глюкози в крові буде знижений до 180 мг/дл, застосування ізотонічного розчину натрію хлориду замінюють введенням розчину 5-10% глюкози та ізотонічного розчину натрію хлориду у співвідношенні 1: 1.
Гормон мелатонін здатний підвищити ризик цукрового діабету
Інсулінотерапія має бути розпочата не раніше ніж через годину після початку регідратаційної терапії, оскільки застосування препаратів інсуліну на тлі вираженого водного дефіциту асоціюється з поганим прогнозом. Міжнародне товариство з вивчення діабету у дітей та підлітків (ISPAD & International; Society for Pediatric and Adolescent Diabetes) з метою запобігання розвитку набряку головного мозку рекомендує проводити регідратацію фізіологічним розчином натрію хлориду в перерахунку 10-20 мл/кг у перші 1-2 год. після чого слід розпочинати інсулінотерапію. При цьому загальний обсяг рідини, введеної в перші 4 години, не повинен перевищувати 40-50 мл/кг.
Моніторинг клінічних та лабораторних даних протягом усього періоду лікування хворого з діабетичним кетоацидозом дозволяє запобігти розвитку таких потенційно летальних ускладнень, як виражена гіпоглікемія, гіпонатріємія та гіпокаліємія.
Принципи інсулінотерапії при діабетичному кетоацидозі
Перевагою режиму інсуліну в низьких дозах є те, що така терапія не призводить до розвитку тяжкої гіпоглікемії або гіпокаліємії (може виникати при застосуванні інсуліну у високих дозах). Для корекції гіперглікемії застосовують інсулін короткої дії. Внаслідок дегідратації на фоні діабетичного кетоацидозу підшкірна абсорбція інсуліну зазвичай знижується, тому рекомендовано шлях введення препарату − внутрішньовенний.
Початкова доза інсуліну становить 0,1 ОД/кг/година. Розчин, що містить 24 одиниці інсуліну в 60 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, безперервно вводять зі швидкістю 15 мл/год (6 ОД/год) до досягнення рівня глюкози 180 мг/дл. Надалі швидкість інфузії зменшується до 5-7,5 мл/год (2-3 ОД/год) до усунення гіперглікемії. У разі відсутності інфузомату можна використовувати великі обсяги розчинів за збереження швидкості введення інсуліну (наприклад, 60 одиниць інсуліну в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду зі швидкістю 50 мл/год).
Чи можна досягти ремісії цукрового діабету? 2 типи при зниженні вагиПроте слід пам'ятати, що корекція гіперглікемії супроводжується підвищенням чутливості до інсуліну, що може призвести до гіпоглікемії. Оптимальна швидкість зниження глікемії становить 100 мг/дл/год. Поширеною помилкою є зниження рівня глюкози до нормальних показників, що може призвести до переміщення рідини в гіперосмолярний внутрішньоклітинний простір та розвиток небезпечного стану &minus ; набряку головного мозку.
Прогресивні методи лікування цукрового діабету
Корекція рівня електролітів при діабетичному кетоацидозі
Якщо рівень калію у сироватці крові перевищує 6 мекв/л, не слід застосовувати калієві розчини. Якщо рівень калію становить 4,5-6 мекв/л, необхідно запровадити розчин калію хлориду зі швидкістю 10 мекв/год. Якщо рівень калію становить 3-4,5 мекв/л, розчин калію хлориду застосовують зі швидкістю 20 мекв/год.
Розчин калію хлориду застосовують, додаючи розчин для внутрішньовенної регідратації. Необхідно проводити моніторинг рівня калію на годину. Інфузія розчину хлориду калію повинна бути припинена при досягненні рівня калію в сироватці крові 5 мекв/л. Надалі необхідно продовжувати моніторинг калію для запобігання рецидиву гіпокаліємії.
У разі важкої гіпокаліємії не слід розпочинати інсулінотерапію, доки не буде відновлено рівень калію (з метою запобігання аритмії на тлі гіпокаліємії).
Корекція кислотно-основного балансу при діабетичному кетоацидозі
Розчин бікарбонату натрію застосовують лише в тому випадку, якщо декомпенсований ацидоз загрожує життю хворого (на фоні сепсису, лактатацидозу). Якщо є показання до застосування розчину натрію бікарбонату, його вводять в обсязі 100-150 мл і концентрації 1,4%. За потреби інфузії можна повторювати кожні півгодини. Застосування бікарбонату, як і інсуліну, призводить до зниження рівня калію в крові.
Нейропатична виразка, як ускладнення цукрового діабету
Поліпшення розуміння патофізіологічних механізмів розвитку діабетичного кетоацидозу, а також можливості моніторингу та корекції рівня електролітів зумовили значне зниження рівня загальної смертності у більшості країн.
Терапевтичні стратегії розробки аналогів інсуліну
Поділіться:
Додати коментар