Акне (аcne vulgaris) − хронічне запальне захворювання шкіри, яке виникає внаслідок запалення та закупорки сальних залоз та характеризується розвитком вугрової висипки переважно на шкірі обличчя, спини та грудей. Лікування акне має бути спрямоване на корекцію факторів, що викликають розвиток вугрової висипки: підвищення проліферації фолікулярних кератиноцитів, гіперпродукцію шкірного сала, присутність мікроорганізму Cutibacterium acnes (раніше відомий як Propionibacterium acnes) та боротьба із запальним процесом. >

Дізнайтесь у статті на estet-portal.com сучасні рекомендації, схеми лікування та особливості препаратів для місцевої терапії акне.

Сучасні підходи до лікування акне

Згідно з сучасними міжнародними рекомендаціями, застосування комбінації топічних ретиноїдів та антимікробної терапії необхідно розглядати у всіх пацієнтів з вугровою хворобою як терапію першої лінії лікування акне. Саме комбінація препаратів, а не монотерапія, ефективна завдяки реалізації взаємодоповнюючих механізмів дії препаратів, спрямованих на різні патогенні фактори.

Читайте нас у Instagram!

Зокрема, ретиноїди зменшують аномальну десквамацію, мають комедонолітичні та протизапальні властивості. У той же час, бензоїл пероксид має антимікробну активність і в деякій мірі − кератолітичною дією, тоді як антибіотики − протизапальним та антимікробним ефектом.

Дослідження ролі провідних причин акне у розвитку захворюванняя

Місцеве лікування акне: топічні ретиноїди

Топічні ретоноїди − комедонолітичні засоби з протизапальним ефектом, що нормалізують фолікулярну гіперпроліферацію та гіперкератинізацію. Ці препарати зменшують кількість мікрокомедонів та комедонів. Застосування топічних ретиноїдів для лікування акне слід розпочинати як терапію першої лінії та продовжувати як підтримуюче лікування з метою придушення подальшого утворення комедонів.

Для лікування акне найчастіше застосовують такі місцеві ретиноїди, як адапален, тазаротен та третиноїн.

Топічні ретиноїди застосовують один раз на добу (перед сном) і наносяться на чисту суху шкіру. Застосування місцевих ретиноїдів може супроводжуватися роздратуванням (лущенням, почервонінням) шкіри, проте ці явища зазвичай відбуваються протягом кількох тижнів. З метою зменшення подразнення шкіри можна використовувати зволожуючі креми, а також збільшити інтервал між застосуванням місцевих ретиноїдів.

Сучасні підходи до лікування акне

Застосування топічних ретиноїдів призводить до зменшення товщини рогового шару шкіри, а тому асоціюється з розвитком фотосенсибілізації. Пацієнтів важливо проінформувати про необхідність фотопротекції, зокрема використання сонцезахисних кремів. в.

My default image

Антибактеріальні препарати для місцевого лікування акне

Застосування місцевих антибактеріальних препаратів для лікування акне спрямоване на ерадикацію Cutibacterium acnes. Ці препарати також викликають протизапальний ефект, але не є комедонолітичними. До будь-якого з антибактеріальних агентів може розвинутись бактеріальна резистентність. Для лікування акне найчастіше застосовують такі препарати, як кліндаміцин, еритроміцин і останнім часом − Дапсон. Кліндаміцин (1% гель, піна, лосьйон або розчин) та еритроміцин (2% розчин) застосовуються двічі на добу.

Антибактеріальна терапія акне: бути чи не бути

Дапсон для місцевого лікування акне − новий сульфоновий антибактеріальний препарат із протизапальними властивостями, який продемонстрував свою ефективність при легких та помірних вугрових висипаннях. Препарат добре переноситься, побічні явища зазвичай представлені місцевим поколюванням, почервонінням та сухістю шкіри. На відміну від кліндаміцину та еритроміцину, гель дапсону 7,5% необхідно наносити на шкіру один раз на добу, що сприяє формуванню вищого комплаєнсу. Також існує дапсон у формі 5% гелю, який необхідно застосовувати двічі на добу, проте обидві форми препарату продемонстрували ефективність та безпеку окремо у різних дослідженнях.

My default image

Формування антибіотикорезистетності Cutibacterium acnes − часте явище, що значно ускладнює терапію. Додавання до схеми місцевого лікування бензоїл пероксиду знижує ризик розвитку антибіотикорезистентності. Слід уникати одночасного застосування системних та місцевих антибіотиків, а також монотерапії антибіотиками. У разі рецидиву вугрових висипів необхідно застосовувати антибактеріальний препарат, який був ефективним раніше. Також може бути корисним при лікуванні акне застосування бензоїлу пероксиду протягом 5-7 днів між курсами антибактеріальної терапії.

Підходи до лікування важких форм акне

Про випадки виникнення резистентності Cutibacterium acnes до бензоїлу пероксиду досі не повідомлялося. Препарат існує у різних формах, у тому числі як мило, лосьйон, крем та гель. Засоби, що містять бензоїл пероксид, застосовують 1-2 рази на добу. У деяких випадках використання бензоїлу пероксиду може призводити до розвитку контактного дерматиту, особливо якщо препарат застосовують спільно з третиноїном.

Патогенез акне в залежності від вікового періоду пацієнта

 

 

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити