Лечение болезни Аддисона и других состояний, вызывающих гипокортицизм

Гіпокортицизм – це патологічний стан, спричинений гіпофункцією кори надниркових залоз. Серед можливих причин гіпокортицизму слід виділити хворобу Аддісона (аутоімунний адреналіт, інфекції (туберкульоз, ВІЛ), крововиливи, метастази або адренолеодистрофія).

Гіпокортицизм також може бути наслідком захворювання гіпофіза або гіпоталамуса, зокрема новоутворень, травм, інфекцій або порушень кровообігу (у людей похилого віку).

Симптоми недостатності рівня кортизолу в крові включають втрату ваги, втому та гіпотонію. Можлива гіперпігментація шкіри. У деяких випадках гіпокортицизм може маніфестувати у вигляді гострого Аддисонічного кризу. Цей стан є життєзагрозним і потребує надання невідкладної лікарської допомоги.

У цій статті на estet-portal.com представлені сучасні підходи до лікування хвороби Аддісона та інших станів, які можуть призвести до розвитку гіпокортицизму. Також детально розписано схему невідкладної терапії Аддісонічного кризу.

Життєпогрозливий гіпокортицизм: невідкладне лікування Адісонічного кризу

При підозрі на наявність у пацієнта стану Адісонічного кризу необхідно провести визначення рівнів наступних показників: гематокрит, калій та натрій плазми, глікемія, креатинін плазми, кортизол плазми, ЕКГ. Не чекаючи результатів досліджень, слід розпочати замісну терапію гідрокортизоном у дозі 100-200 мг.

У лікуванні Адісонічного кризу важливим моментом є відновлення та підтримання адекватного водно-електролітного балансу: корекція гіповолемії, гіпонатріємії та гіпоглікемії.

Докладніше про медикаментозне лікування Адісонічного кризу читайте далі в статті.

Читайте нас у Telegram

My default image

Принципи замісної гормональної терапії Адісонічного кризу

Замісна гормональна терапія Адісонічного кризу починається із застосування препарату гідрокортизону 100-200 мг, який вводиться внутрішньовенно.

У подальшому застосовується лікування за наступною схемою:

1.    Перший день: гідрокортизон 100 мг кожні 6 годин внутрішньовенно або внутрішньом'язово;

2.   Другий день: гідрокортизон 50 мг кожні 6 годин внутрішньовенно або внутрішньом'язово;

3.    Третій день: гідрокортизон 25 мг кожні 8 годин (якщо можливо, необхідно перейти на прийом таблетованих препаратів).

У подальшому необхідно продовжити прийом гідрокортизону в дозі 40 мг внутрішньовенно/внутрішньом'язово + 20 мг per os до повної стабілізації стану пацієнта.

Вас може також зацікавити: Які прояви синдрому Кушинга при кортикостеромі

Слід розпочати прийом протимікробних препаратів, якщо у пацієнта є ознаки бактеріальної інфекції.
Під час гострої фази необхідно суворо контролювати рівні гематокриту, плазмового калію, плазмового натрію та глюкози крові.

My default image

Хвороба Аддісона: сучасні принципи лікування гіпокортицизму

Лікування хвороби Аддісона полягає у довічному застосуванні замісної гормональної терапії: гідрокортизону в дозі  10-25 мг на добу (15 мг на добу у пацієнта вагою 70 кг) та мінералокортикоїдів. Добова доза гідрокортизону ділиться на 2 або 3 прийоми, які мають бути здійснені в період між 8:00 ранку та 6:00 вечора. В окремих випадках преднізолон у дозі 2,5 мг-5 мг приймають перед сном. Гідрокортизон у дозі 5-10 мг може бути прийнятий у другій половині дня. Прийом мінералокортикоїдів у дозі 0,05-0,2 мг здійснюється 1 раз на добу.

У лікуванні гіпокортицизму головним принципом є призначення найменших ефективних доз гормонів, що пов'язано з розвитком їх потенційних побічних ефектів.

Читайте також: Лікування ожиріння: перевірені та доведені медикаментозні засоби

Особливості замісної терапії при гіпокортицизмі в особливих ситуаціях

До особливих ситуацій, коли необхідне проведення модифікації доз замісної гормональної терапії у пацієнта з гіпокортицизмом, належать інфекції, фізична активність, стреси та вагітність.
У разі розвитку у пацієнта з гіпокортицизмом інфекцій, що супроводжуються фебрильною лихоманкою, необхідно подвоїти дозу гідрокортизону.

Пацієнту з гіпокортицизмом може знадобитися прийом додаткової дози гідрокортизону (5-10 мг) у разі виконання інтенсивного фізичного навантаження або на тлі психічного стресу.

Якщо у пацієнта з яких-небудь причин виникла діарея або має місце потовиділення, може розвинутися гіпонатріємія. У разі втрату натрію можна замістити вживанням солі.
В останньому триместрі вагітності у жінок із гіпокортицизмом потрібне збільшення дози препаратів гідрокортизону приблизно на 50%.

My default image

Таким чином, можна виводити такі висновки:

1.    Гіпокортицизм є станом, що вимагає проведення довічної замісної гормональної терапії;

2.    Замісна терапія при гіпокортицизмі полягає у застосуванні препаратів гідрокортизону та мінералокортикоїдів;

3.    Аддисонічний криз – тяжкий стан, що вимагає проведення негайних лікувальних заходів;

4.    У деяких ситуаціях, зокрема при інфекціях, фізичних навантаженнях, психічних стресах, а також вагітності потрібна модифікація доз гормональних препаратів.

Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Ендокринологія». Вас також може зацікавити: Синдром Кушинга: сучасна діагностика та лікування гіперкортицизму .

На основі EMB Guidelines “Addison's disease and other conditions inducing hypocortisolism”

>

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити