Оперізуючий герпес (herpes zoster − HZ) − вірусне захворювання, яке викликає герпесвірус людини 3-го типу (virus varicella zoster - VVZ) та характеризується:
- запалення задніх корінців спинного мозку, міжхребцевих гангліїв, черепних нервів та гангліїв вегетативної нервової системи;
- проявами загальної інтоксикації;
- везикулярно-бульбашкової екзантеми по ходу залучених до процесу нервів.
Часто після перенесеного захворювання спостерігається стійкий больовий синдром, який важко піддається консервативній терапії.
Докладніше про сучасні методи профілактики захворювання читайте на estet-portal.com.
- Етіологія виникнення оперізувального герпесу
- Клінічні дослідження ефективності вакцини проти виникнення оперізувального герпесу
- Об'єкт та методи дослідження вакцини, як профілактики оперізувального герпесу
- Результати та перспективи використання вакцинації проти оперізувального герпесуа
Етіологія виникнення оперізувального герпесу
Оперізуючий герпес, який також називають оперізуючим лишаєм, викликається тим же вірусом, що і вітряна віспа (ВО).
Вірус залишається в організмі людини, яка перехворіла на ВО, імунна система зазвичай тримає його під контролем.
Читайте нас у Instagram!
Однак вірус може реактивуватися у вигляді оперізувального герпесу − болючі висипання, що призводять до тривалої невралгії.
Приблизно у третини людей, які перенесли вітряну віспу, буває щонайменше один випадок herpes zoster.
Хоча це захворювання частіше виникає у людей похилого віку у зв'язку з ослабленням імунної системи, у дітей також може розвинутися оперізуючий герпес.
Ганцикловір у лікуванні цитомегаловірусної інфекції
Клінічні дослідження ефективності вакцини проти виникнення оперізувального герпесу
Група вчених Центру досліджень здоров'я Кайзер Перманенте (Kaiser Permanente Center for Health Research), Портленд, Орегон, США, на чолі з доктором Шейлою Вайнманн (Sheila Weinmann) провели дослідження з вивчення ролі вакцинації проти вітряної віспи у дітей за останні 10 років.
«З часу введення вакцини проти вітряної віспи ми знали, наскільки вона ефективна у запобіганні зараженню дітей цим захворюванням, але ми вирішили визначити, чи вакцина також знижуватиме ризик виникнення оперізувального герпесу.
Наші результати показують, що вакцина дійсно знижує вірогідність появи HZ у дітей », − пояснила керівник дослідження Ш. Вайнманн.
Вірус герпесу на практиці лікаря-стоматолога
Об'єкт та методи дослідження вакцини, як профілактики оперізувального герпесу
У рамках дослідження було вивчено електронні медичні записи більш ніж 6300000 дітей. Приблизно 50% дітей було вакциновано протягом періоду дослідження.
Вчені виявили, що ризик виникнення оперізувального герпесу набагато нижчий у щеплених, ніж у нещеплених дітей.
Аналіз захворюваності на herpes zoster проводився загалом і зокрема: скільки випадків було у 100 000 людино-років, у тому числі за віком та статтюу.
Виявлено високі показники захворюваності на оперізувальний герпес у перші роки дослідження, коли більше була частка дітей, особливо старшого віку, які не отримували вакцини проти вітряної віспи.
Результати та перспективи використання вакцинації проти оперізувального герпесу
Загалом співвідношення випадків HZ на 100000 людино-років склало від 38 до 170 у вакцинованих та невакцинованих групах (людино-роки − відношення кількості дітей, включених у дослідження, та кількості часу, протягом якого кожна дитина була учасником дослідження) .
Доказова медицина: імуномодулятори при лікуванні герпесу
Частота оперізувального герпесу серед нещеплених дітей зросла, а потім різко знизилася до кінця дослідження.
Вчені пояснюють це тим, що підвищення рівня вакцинації за цей час знизило ризик зараження herpes zoster загалом для всіх дітей, включаючи нещеплених.
Зниження захворюваності також могло бути пов'язане із внесенням до Календару щеплень другої дози вакцини, оскільки захворюваність була значно нижчою у дітей, які отримали не першу, а другу вакцинацію.
Чим небезпечний інфекційний мононуклеоз
Вчені виявили, що ризик виникнення оперізувального герпесу набагато нижчий у щеплених, ніж у нещеплених дітей.
Зроблено наступні висновки:
- за 10-річний період дослідження частота захворюваності у дітей знизилася загалом на 72% у міру зростання частки вакцинованих дітей;
- захворюваність у щеплених дітей була на 78% нижчою, ніж у нещеплених;
- захворюваність на оперізувальний герпес у дітей з ослабленим імунітетом, які не змогли отримати щеплення, була в 5-6 разів вищою, ніж у дітей з неослабленим імунітетом.
Поділіться:
Додати коментар