Ганцикловир в лечении цитомегаловирусной инфекции

Цитомегаловірус (Cytomegalovirus - CMV) − вірус підродини бета-герпесвірусів, який містить дволанцюжкову лінійну ДНК. CMV-інфекція поширена і вражає більшість людей. У імунокомпетентних людей під час первинної інфекції, викликаної цим вірусом, реакція організму зазвичай протікає безсимптомно.

Вірус сімейства цитомегаловіруси здатний викликати довічну латентну інфекцію з періодичною субклінічною реактивацією. У пацієнтів з імуносупресією (зокрема у людей, які живуть з ВІЛ) реактивація CMV може супроводжуватися генералізацією інфекції з ураженням очей (хоріоретиніт), головного мозку (енцефаліт), легенів (пневмонія), а також ураження шлунка та кишечника (гастрит, ентерит, коліт). ) і т.д.

У цій публікації на estet-portal.com висвітлено сучасний погляд на лікування хворих з цитомегаловірусною інфекцією, заснований на міжнародних рекомендаціях та постулатах доказової медицини.

Ганцикловір: особливості застосування

Цей препарат для внутрішньовенного введення є препаратом вибору при лікуванні хворих на цитомегаловірусну інфекцію. Ганцикловір під впливом вірусного ферменту протеїнкінази піддається зміні у клітинах, заражених цитомегаловірусом. В результаті чого утворюється фосфорильована форма і після ланцюжка змін утворюється – ганцикловіру трифосфат, який має виражену активність проти цього вірусу.

Читайте нас у Instagram!

>

Останній включається до геному вірусу і пригнічує її подальший синтез. Таким чином, невід'ємним компонентом вірусостатичної дії ганцикловіру є вірусна протеїнкіназа UL97. Мутація гена, що кодує протеїнкіназу UL97, є одним із основних механізмів розвитку резистентності CMV до ганцикловіру. Чутливими до цього препарату є багато представників цитомегаловірусів та їх піддтипів.
Необхідно враховувати, що фамцикловір, пенцикловір і ацикловір мають більшу противірусну активність щодо зостер-вірусу (VZV) і простого вірусу герпесу (HSV), ніж ганцикловір.

My default image

При застосуванні ганцикловіру основними побічними ефектами є лихоманка, висипання, діарея та гематологічна токсичність (анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія). Менеджмент нейтропенії, викликаної застосуванням ганцикловіру, полягає у зниженні дози ганцикловіру та/або додаванні до лікування факторів росту (гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора G-CSF, гранулоцитарно-макрофагального колонієстимулюючого фактора GM-CSF).

Цей препарат у таблетованій формі характеризується поганою абсорбцією у шлунково-кишковому тракті, тому менш оптимальною формою для лікування хворих з активною цитомегаловірусною інфекцією.

Застосування ганцикловіру у пацієнтів з ускладненнями

Під час лікування пацієнтів з пневмонією, викликаної цитомегаловірусом, рекомендовано одночасне призначення даного препарату та CMV-специфічним імуноглобуліном. На даний момент не встановлено, яким чином додаткове застосування імуноглобулінів у хворих на CMV-пневмонію викликає покращення прогнозу.

Чого слід остерігатися: особливості перебігу туляремії

Ганцикловір рекомендований до застосування у випадку діареї, що виникає на тлі CMV-коліту та ентериту у людей, які живуть з ВІЛ інфекцією (після проведення біопсії та підтвердження CMV-етіології діареї). Враховуючи високий ризик рецидиву у пацієнтів з імуносупресією, усім людям, які живуть інфіковані ВІЛ, має бути запропоноване підтримуюче лікування після завершення основної (індукційної) фази.

My default image

Для лікування цитомегаловірусного ретиніту, езофагіту або коліту у людей, які живуть з ВІЛ інфекцією, ганцикловір призначають у дозі 5 мг/кг кожні 12 год. -езофагіт/коліту. Надалі хворий повинен отримувати вторинну профілактику протягом 3-6 місяців до підвищення рівня CD4; 100 кл/мкл. Для проведення вторинної профілактики у зв'язку з CMV-ретинітом сьогодні частіше застосовується валганцикловір (900 мг одноразово), ніж ганцикловір.

Лімфатична система: на варті всього організму

Прийом ганцикловіру поза стаціонаром передбачає (вторинна профілактика CMV-інфекції) необхідність моніторингу показників загального аналізу крові за призначенням лікаря (моніторинг гематологічної токсичності ганцикловіру). Також потрібне забезпечення регулярного (1 раз на 3 міс) обстеження у лікаря-офтальмолога.

Первинний сифіліс: увага на лімфовузли

Ганцикловір та його аналоги

Аналогом препарату ганцикловіру є таблетована форма для перорального прийому валганцикловіру. Він виявляє хороші абсорбційні здібності в організмі людини та проходить метаболізм у печінці.

На сьогодні немає зафіксованих даних порівняння ефективності ганцикловіру та валгацикловіру як прийом як вторинної профілактики цитомегаловірусної інфекції, проте з огляду на їх фармакокінетику вони мають бути однаково ефективними. Доза 900 мг/ раз на добу є профілактичною дозою валгацикловіру, терапія може тривати від 3 до 6 місяців залежно від активності процесу.

Грибок стопи: основні симптоми та профілактика

Профілактика цитомегаловірусної інфекції

Сучасна інфектологія передбачає досить велику кількість препаратів для профілактики рецидиву цитомегаловірусу. Це такі препарати, як ацикловір, валацикловір, фамцикловір.

Дози цих противірусних засобів стандартні, а для груп ризику (імуносупресія, стан після трансплантованих органів, імунодефіцитні стани) підбирається індивідуально. У ході проведених досліджень, спрямованих на вивчення ефективності ацикловіру, було встановлено, що його ефективність нижча порівняно з ганцикловіром, оскільки зовсім невелика частина вірусів виявилася чутливою до нього.

Таким чином, ганцикловір та валганцикловір є препаратами вибору у лікуванні пацієнтів з CMV-інфекцією та застосовуються для проведення вторинної профілактики у хворих з імунодефіцитом.

Інфекційний мононуклеоз: сучасні методи діагностики захворювання

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити