Везикулопустульоз (піодермія) – це гнійничкова ураження шкіри, а саме потових залоз.
У 90% випадків захворювання діагностують у новонароджених у перші дні життя, оскільки шкірні покриви немовлят стерильні, що є сприятливим фактором для розмноження мікробів.
Запальні осередки виявляють на волосистому шкірному покриві, у складках, області ключиць і на спині. Діагностика цього захворювання проста і підтверджується даними анамнезу, характерними проявами та результатами лабораторної діагностики.
estet-portal.com розповість усі подробиці про піодермію.
1. Причини появи везикулопустульозу та фактори, що сприяють хворобі
2. Методи діагностики везикулопустульозу: візуальні та лабораторні
3. Способи лікування везикулопустульозу та заборонені дії
Причини появи везикулопустульозу та фактори, що сприяють хворобі
Основні збудники гнійного ураження потових залоз є грампозитивними (стафілокок або стрептокок як першопричина ураження шкіри ) та грамнегативні бактерії (протей, кишкова паличка, клебсієла). Останнім часом почали виділяти мікозний везикулопустульоз.
Найчастішою причиною (80%) інфікування є золотистий стафілокок. Це пов'язано з тим, що серед медичного персоналу пологових будинків і серед породіль, що надходять, поширене таке явище як носійство.
Маючи на шкірі збудника, ці люди самі не хворіють, але можуть бути мимоволі переносниками небезпечного бактеріального агента.
Варто ще згадати про фактори ризику бактеріального ураження потових залоз.
До них відносять:
• зниження імунітету у недоношених дітей;
• підвищена вологість та висока температура в приміщенні;
• надмірне укутування;
• порушення правил догляду за дитиною (не правильна обробка шкіри, недотримання гігієни, не прасовані повзунки та сорочечки).
Перелічені фактори сприяють пошкодженню ніжних та тонких шкірних покривів дитини. Виділяють вроджений та набутий везикулопустульоз.
Вроджений - діагностують на 2-3 добу після народження, і зараження походить від матері (хронічні інфекції).
Придбаний - визначають на 5-7 добу після народження.
Методи діагностики везикулопустульозу: візуальні та лабораторні
Поставити діагноз гнійного ураження потових залоз можна за характерними симптомами, анамнезом та лабораторними даними. В першу чергу привертає увагу наявність червоного висипу, який спочатку приймають за пітницю.
Якщо її не лікувати, то у гирлі потових залоз утворюються бульбашки з прозорим (серозним) вмістом.
Навколо бульбашки визначають обідок червоної запаленої шкіри. Якщо і на цій стадії не лікувати хворобу, то вміст бульбашок стає каламутним (гнійним) – гнійничкова стадія. Пустули швидко поширюються та зливаються.
Через кілька днів пустули розкриваються з подальшим утворенням виразок і скоринок. До речі, при своєчасному лікуванні на шкірі не залишиться дефектів (пігментних плям). або рубців).Стан дитини особливо не змінюється. Може підвищуватися температура тіла до 37,3 °С. За своєчасного правильного лікування захворювання пройде за 10 днів.
Щоб визначити, яким мікроорганізмом викликано захворювання, потрібно посіяти біоматеріал на живильне середовище (вміст пустули, кров). При виявленні збудника визначають його чутливість до антибіотиків.
Гнійне ураження потових залоз викликається бактеріальною та грибковою мікрофлорою. Хоч його нескладно визначити, але лікувати слід негайно, оскільки нелікований везикулопустульоз може призвести до сепсису.
Способи лікування везикулопустульозу та заборонені дії
Діток із цим захворюванням веде лікар-педіатр, а при загостренні хворого переводять до інфекційного відділення та передають лікареві-інфекціоністу. Неускладнені форми везикулопустульозу лікують вдома.
У період лікування піодермії суворо заборонено купання дитини , щоб запобігти поширенню процесу.
Здорові сусідні ділянки шкіри обробляють фурациліном та розчином перманганату калію. Обробку уражених ділянок шкіри проводять антибактеріальними мазями (тетрациклінової та лінкоміцинової) та аніліновими барвниками (метиленовий синій, діамантовий зелений).
При генералізації процесу призначають антибіотики широкого спектру дії, імуностимулятори та вітаміни групи В, С, А. Лікування триває 7-10 днів.
Якщо лікування не ефективне, а стан дитини погіршується, то призначають специфічні імуномодулюючу терапію (гама-глобулін, антистафілококовий анатоксин та плазма). З методів фізіотерапії добре себе зарекомендували УВЧ-терапія та УФ-опромінення.
При везикулопустульозі не купайте дитину! Обробляйте неуражену область шкіри розчинами, що захищають від бактерій. Для хворих ділянок – антибактеріальні мазі чи барвники. При погіршенні додають антибіотики. Якщо не допомагає – ліки для імунітету.
Везикулопустульоз – на перший погляд безпечне захворювання, яке можна легко визначити і легко вилікувати. Але він може спричинити низку ускладнень (отит, пневмонія, омфаліт, псевдофурункульоз).
Краще не чекати появи стафілококової піодермії, а належним чином доглядати малюка (щодня купати у відварі череди та ромашки, гладити пелюшки, не одягати надто багато речей на дитину).
Якщо все ж таки захворювання в наявності – пам'ятаємо, що за правильного підходу воно виліковується за 10 днів.
Озброюйтеся нашими порадами, сходіть до лікаря і здоров'я повернеться!
Антибіотики для дітей: застосовуємо з розумом
>Вам може бути цікаво: вправи для преси.
>
Додати коментар