Ультрафіолетове випромінювання продовжує шкодити шкірі протягом годин після перебування на сонці – з'ясувала команда дослідників під керівництвом Єльського університету. Результати дослідження були опубліковані 19 лютого у журналі Science.
Вплив ультрафіолетового випромінювання, джерелом якого є сонце або солярій, призводить до пошкодження ДНК у меланоцитах – клітинах, що займаються виробленням меланіну, який надає шкірі її кольору. Такі ушкодження є основною причиною розвитку раку шкіри, який є одним із найпоширеніших і найнебезпечніших типів раку. Раніше експерти вважали, що меланін здатний захищати шкіру, блокуючи негативний вплив ультрафіолетового випромінювання.
Однак також існують отримані в результаті досліджень відомості про те, що меланін також відіграє роль у пошкодженні клітин.
У поточному дослідженні Дуглас Е. Бреш (Douglas E. Brash) – клінічний професор терапевтичної радіології та дерматології в Єльському медичному коледжі разом із співавторами дослідження вперше зазнали меланоцитів людини та мишей випромінювання ультрафіолетової лампи. Таке випромінювання призвело до пошкодження ДНК, відомого під назвою циклобутановий димер, що призводить до викривлення нитки ДНК, що перешкоджає правильному зчитуванню інформації, що зберігається в ДНК.
На превеликий подив вчених, меланоцити створювали циклобутановий димер не тільки безпосередньо під час опромінення, але й протягом кількох годин після закінчення впливу ультрафіолетового випромінювання. Клітини без меланіну були схильні до циклобутанового димеру лише під час впливу ультрафіолетового випромінювання.
Такі результати свідчать про те, що меланін одночасно має канцерогенну та захисну властивість: "Якщо придивитися до шкіри дорослої людини, можна побачити, що меланін не захищає від циклобутанового димера. Він діє як бар'єр, однак одночасно надає як позитивне, так і негативний вплив", – пояснив професор Бреш.
Тому дослідники протестували ступінь пошкоджень, які були завдані шкірі внаслідок дії сонця, шляхом запобігання нормальному відновленню ДНК у мишачих моделях. Вони з'ясували, що половина циклобутанових димерів у меланоцитах були "темними циклобутановими димерами", тобто. виникали у темряві.
У пошуках пояснень для таких результатів Санжей Премі (Sanjay Premi), один із наукових співробітників у лабораторії Бреша, встановив, що ультрафіолетове випромінювання активує два ферменти, які разом призводять до збудження електрона у меланіні. Енергія, що генерується в результаті такого процесу (хімічне збудження) у темряві передається в ДНК, що призводить до таких же пошкоджень ДНК, як і в умовах впливу сонячного світла в денний час. Хімічне збудження раніше спостерігалося лише у нижчих рослин та тварин.
Звичайно, новина про канцерогенні властивості меланіну збентежує, проте дослідники також знайшли промінь надії: повільне хімічне збудження може дати час на пошук нових профілактичних заходів, таких як сонцезахисні засоби для використання після перебування на сонці, які блокуватимуть передачу енергії.
Джерело estet-portal.com
Додати коментар