Пігментні плями зустрічаються у багатьох людей, особливо зі світлою, чутливою шкірою. А деякі види пігментації стали популярні в б'юті індустрії, і, більше того, ластовиння сьогодні є безперечним трендом у модельному бізнесі.
Однак, не у всіх випадках пігментації є суто естетичною родзинкою, іноді вони можуть приховувати в собі небезпеку та маніфестувати серйозні захворювання ендокринної та серцево-судинної системи.
На estet-portal.com читайте про причини гіпо- та гіперпігментації, про які порушення вони можуть свідчити, а також про те, які методи застосовуються для боротьби з ними.
Патологічні та фізіологічні стани організму, що провокують появу пігментацій
Пігментні плями виникають під впливом різних ендогенних та екзогенних факторів.
Основні з них:
• вплив ультрафіолетового випромінювання (надмірна інсоляція);
• зміни гормонального фону (вагітність, клімакс, прийом оральних контрацептивів);
• захворювання гепатобіліарної системи (холестаз);
• ендокринні порушення (гіпертиреоз);
• генетичні мутації (альбінізм);
• порушення в роботі надниркових залоз (хвороба Адісона);
• токсикодермія;
• дефіцит вітамінів;
• клітинне старіння.
Читайте нас у Instagram!
Перед тим, як призначати лікування, необхідно обов'язково виключити можливі серйозні захворювання та провести ретельне обстеження.
Механізми, що лежать в основі виникнення гіперпігментації
Будь-які пігментації – це нерівномірний розподіл пігменту меланіну в епідермісі. Відомо, що за його вироблення відповідають меланоцити - довготривалі дендритні клітини з повільним циклом поділу.
Фермент тирозиназу активує окислення тирозину, внаслідок чого утворюється меланін – наш захист від опіків та перегрівання.
За допомогою меланосом пігмент меланін надходить до клітин кератиноцитів.
Кератиноцити – основна складова епідермісу (понад 80%). Ці клітини беруть активну участь у розпосередженні "коричневого пігменту", від чого і залежить забарвлення шкіри людини.
Читайте також: Синтез та функції меланіну
Основні патогенетичні механізми зміни пігментації шкіри
Існує кілька основних патогенетичних механізмів, які лежать в основі порушення пігментації шкіри, а саме:
1. Старіння клітин
Патогенез полягає в порушенні роботи меланінпродукуючого апарату, тобто в його «старінні», внаслідок чого виникають ділянки з гіпер-або гіпопігментацією.
2. Ушкодження ДНК клітин
Так само як і в першому випадку, порушена функція меланоцитів внаслідок змін у генетичному матеріалі клітини.
Найчастіше пошкодження ДНК виникає під впливом ультрафіолетового випромінювання і в разі наявності гена Мс1r («ген рудого волосся»).
При пошкодженні генетичного матеріалу клітини виникають ділянки гіпопігментації, наприклад, при вітіліго або лейкодермі.
3. Гормональний дисбаланс
Внаслідок впливу на гіпофіз меланінстимулюючих гормонів (меланотропін, МСГ) під час вагітності або прийому лікарських препаратів виділяється надлишок пігменту.
4. Без жирних кислот
Порушується транспорт меланіну дендритними відростками через їх укорочення та втрату гнучкості.
Характерні ділянки гіперпігментації, оскільки пігмент не доходить до кератиноцитів і знаходиться близько до меланоцитів.
Ефективні методи боротьби з пігментацією шкіри
При вивченні проблеми пігментних плям стає очевидним, що вплинути на внутрішньоклітинний процес вироблення меланіну не надто просто, особливо внаслідок старіння або генетичних змін шкіри.
Але все ж таки існують дієві способи лікування, такі як:
• антиоксидантна терапія;
• застосування інгібіторів тирозинази;
• використання блокаторів ультрафіолетового випромінювання;
• лазерний пілінг;
• фракційний фототермоліз;
• Програма лікування розробляється індивідуально залежно від фототипу та особливостей шкіри пацієнта. Після будь-яких процедур усунення пігментації необхідно використовувати сонцезахисні засоби та контролювати стан шкіри. Вам також може бути цікаво: Вітамін С для освітлення шкіри
Додати коментар