Особливості морфотипів старіння обличчя у жінок

Старіння шкіри обличчя у жінок – процес закономірний і, в принципі, передбачуваний. Незважаючи на основні причини та ознаки старіння, які характерні практично для кожної жінки, всі вони старіють по-різному. Саме з таких особливостей старіння шкіри обличчя визначаються морфотипи старіння обличчя в жінок, саме: втомлений морфотип, деформаційний морфотип, зморшкуватий морфотип і змішаний морфотип. Чим характеризується кожен із названих морфотипів? Щоб розібратися в цьому питанні, необхідно визначити критерії оцінки шкіри.

До оцінки стану шкіри належать:

• Загальна характеристика шкіри (колір, тонус, зволоженість, товщина);
• Наявність деформацій (провисання щік, зміна форми, нерівність контуру обличчя);
• Наявність зморшок, складок, борозен та їх характеристика;
• Фотостаріння шкіри.

Грунтуючись на цих критеріях, можна виділити 4 морфотипи вікової зміни шкіри обличчя у жінок: втомлений, деформаційний, зморшкуватий та змішаний морфотипи.

Основні ознаки вікової зміни кожного з морфотипів

При втомленому морфотипі відзначається набряклість, пастозність обличчя. Причиною є порушення лімфовідтоку, зниження тургору шкіри, зниження тонусу мімічної мускулатури. Шкіра щочно-вилицевої області має найменшу еластичність: з'являються нососкулові борозни і складки, зморшки-"маріонетки", які разом з опущеними куточками очей і губ створюють втомлений, змучений вигляд. Йому також характерний помірний ступінь гравітаційного птоза (більш виражена в середній третині особи). Фотостаріння відзначається лише у разі легкого та середнього ступеня (незначна гіперпігментація та/або нерівномірність тону шкіри, незначна кількість кератом, лентигінозних плям, телеангіоктазії на обличчі). Цей морфотип є найбільш сприятливим варіантом старіння обличчя.

При деформаційному морфотипі на перший план виходять такі ознаки, як провисання щік, нерівна (хвиляста) лінія овалу обличчя, нависання та опущення складки верхньої повіки, друге підборіддя, жирові грижі в області нижньої повіки, яскраво виражені носогубні складки. При цьому шкіра зберігає свою зволоженість. Більш суха шкіра спостерігається на лобі та в періоральній ділянці. Найменш пружною є шкіра шиї, а отже саме в цій зоні слід очікувати найбільших деформацій (утворення яскраво виражених носогубних складок, нососкулових борозен та зморшок "маріонеток"). Також тут слід відзначити легкий або середній рівень фотостаріння, незначну гіперпігментацію шкіри, незначні кератоми та лентигінозні плями на обличчі. Старіння шкіри може посилюватися за наявності набрякового або судинного компонента. При набряковому компоненті спостерігається одутлість обличчя, шкіра має найбільший блиск серед інших морфотипів. Судинний компонент виражається куперозом шкіри обличчя.

При зморшкуватому морфотипі переважають вікові дистрофічні зміни дерми, епідермісу та підшкірно-жирової клітковини, які виявляються у вигляді численних зморшок. Незважаючи на підвищену чутливість шкіри, жінки з цим морфотипом не відзначають підвищену чутливість до різних зовнішніх подразників (холод, сухе повітря, надмірна інсоляція). Найбільш деформованою є шкіра шиї. Завдяки рівномірному розподілу підшкірної клітковини відсутні відмінності деформації шкіри чола, щечноскулової та періоральної області. Для даного типу характерні глибокі зморшки верхньої та нижньої губи. Фотостаріння середнього чи тяжкого ступеня проявляється значною дисхромією шкіри та наявністю гіперкератозу внаслідок фотопошкодження.