Безперечними лідерами за частотою народження та глобальності поширення серед інших інфекційних захворювань шкіри є грибкові захворювання. У загальній структурі шкірних хвороб мікози шкіри складають від 35 до 70%.
Особливо актуальними проблеми грибкових захворювань стають влітку, коли внаслідок підвищеної пітливості, збільшення контактів через предмети побуту та через ходіння босоніж у зонах відпочинку значно підвищується ризик зараження різними хвороботворними мікроорганізмами, у тому числі грибами.
Які грибки провокують мікоз шкіри? Особливості мікозу шкіри стоп та пахвинних складок читайте далі на estet-portal.com.
- Які грибки провокують розвиток мікозу шкіри
- Клінічні прояви мікозу шкіри стоп
- Особливості перебігу мікозу шкіри в пахових складках
Які грибки провокують розвиток мікозу шкіри
Захворювання на оніхомікоз переважає серед усіх діагнозів дерматофітій , друге місце за зустрічальністю займає мікоз шкіри стоп, третє – мікози гладкої шкіри. Дерматофіти називають плісняві гриби – аскоміцети сімейства Arthodermataceae, що відносяться до трьох родів – Epidermophyton, Microsporum та Trichophyton. Всього відомо 43 види дерматофітів, з них – ndash; 30 збудників дерматофітії.
Читайте нас у Instagram!
Антропофільні дерматофіти викликають мікоз шкіри лише у людини. Вважається, що вони адаптувалися до паразитування на його шкірі у процесі еволюції геофільних та зоофільних грибів. На відміну від мікозів шкіри, спричинених зоофільними грибами, для антропофілів характерний не спорадичний, а епідемічний шлях поширення інфекції.
Поширені форми мікозу шкіри:
• мікоз шкіри пахових складок.
Клінічні прояви мікозу шкіри стоп
Вогнища ураження при антропофільній інфекції характеризуються слабо вираженою запальною реакцією і локалізуються, як правило, на закритих ділянках тіла (ноги, пахові складки), хоча не виключається і більш поширений характер ураження.
Епідермофітія стоп, відома як «стопа атлета», є найбільш поширеною антропофільною грибковою інфекцією. «Стопу атлета» слід розглядати в контексті іншого мікозу шкіри, оскільки вогнища ураження можуть поширюватися на підошви, ступні, долоні, пах та нігті, зазначає estet-portal.com. Ключовою ланкою у цьому випадку є розвиток інтертригінозної епідермофітії стоп. Найчастіше ці комплексні інфекції обумовлені дерматофітами.
Клінічно мікоз шкіри ступні зачіпає в основному міжпальцеві складки стоп, особливо латеральні, але резервуари гриба можуть бути і в інших місцях, зокрема, на підошвах.
Встановлено, що нормальна мікрофлора міжпальцевих складок стоп представлена стафілококами, анаеробними коринебактеріями та невеликою кількістю грамнегативних мікроорганізмів. Цей мікробний пейзаж зберігається і у разі появи у складках лущення, але при цьому у 85% хворих у складках виявляються гриби.
Особливості перебігу мікозу шкіри в пахвинних складках
Захворювання часто спостерігається у пахових складках у чоловіків, чому сприяє підвищена пітливість складок та мошонки, зумовлена способом життя та роботи, фізичними навантаженнями, а також частою травматизацією внаслідок носіння тісної білизни. Крім того, чоловіки частіше страждають на мікози інших ділянок тіла (особливо стоп).
Велику роль у поширенні мікозу шкіри в області пахових складок у чоловіків грає грибкова ураження шкіри мошонки, при цьому її шкіра може виглядати абсолютно нормальною або злегка запаленою.
Зазвичай такий мікоз шкіри виходить за межі пахових складок, поширюючись на внутрішню поверхню стегон, промежину, періанальну область та міжягідну складку; можливе ізольоване ураження цих областей. Після носіння тісного одягу може розвинутись гостре запалення. В результаті аутоінокуляції або первинного інфікування ураженими можуть виявитися підкрильцеві западини, складки під молочними залозами у жінок, ліктьові згини та підколінні ямки, а також будь-яка ділянка шкірного покриву, включаючи волосисту частину голови.
Клінічні прояви мікозу шкіри пахових складок.
Початкові прояви мікозу шкіри пахових складок представлені невеликими злегка набряклими плямами рожевого кольору з гладкою поверхнею, округлими контурами та різкими межами.
В результаті збільшення в розмірах і злиття один з одним вони утворюють суцільний осередок з фестончастими контурами, схильний до периферичного зростання. Крайова зона вогнища, покрита бульбашками, пустулами, ерозіями, лусочками та скоринками, у вигляді безперервного валика виразно виступає над його центром та навколишньою шкірою.
Суб'єктивно – відзначається свербіж, від помірного до сильного і навіть болісного. Згодом запалення у вогнищах мікозу шкіри пахових складок згасає (з'являється лущення, у тому забарвленні починають переважати бурі тони) чи дозволяється, якщо усувається вологе середовище. Мікроз шкіри великих складок, що протікає хронічно, може ускладнюватися ліхеніфікацією, імітуючи обмежений нейродерміт.
Додати коментар