Нейродерматит відноситься до групи атопічних дерматитів і часто має спадковий характер. Найчастіше на них хворіють діти, але останнім часом прояви хвороби зустрічаються набагато частіше і серед дорослих.

Перші ознаки нейродерматиту

До таких належать такі: почервоніння, відчуття печіння та/або сверблячки, дрібнопапульозний висип, пізніше з'являється сухість, лущення та потовщення шкіри.

Зміни шкіри, особливо на початку захворювання, локалізуються головним чином на обличчі – навколо рота, пізніше можуть з'являтися на потилиці, у ліктьових та підколінних згинах, на кистях, внутрішніх поверхнях стегон та інших ділянках. Провокуючими факторами можуть бути деякі «агресивні» продукти харчування (кава, какао, шоколад, гострі страви, цитрусові, фрукти червоного кольору), побутові алергени (пил, пух), косметичні засоби тощо.

Несприятливий вплив на розвиток нейродерміту мають тривалі стресові ситуації, фізичні навантаження, вплив низьких і високих температур, нераціональне харчування, а також безконтрольне використання лікарських препаратів. Нейродерміт має прямий зв'язок із станом нервової системи.

Захворювання частіше розвивається і важче протікає у людей із підвищеною збудливістю нервової системи, це загальна ознака дерматиту. Пояснюється це тим, що в ембріогенезі шкіра та нервова система розвиваються з одного зародкового листка. Порушення діяльності нервової системи, а саме нервово-психічні розлади (депресія, емоційна лабільність, агресивність) та вегето-судинні розлади (блідість та сухість шкіри) можуть проявлятися у вигляді нейродерматиту.

Лікування

Нейродерміт потребує комплексної терапії!

  • Сорбенти (Сорбекс, Ентеросгель) 10-14 днів
  • Апілак (бджолине маточне молочко багате на біологічно активні речовини) 10-14 днів
  • Денний транквілізатор по 1 т на день вранці (Адаптол) 14-21 день
  • Настойка півонії 30 крапель на ніч
  • Глюкокортикоїдна мазь: крем з календулою - 1:2 на уражені ділянки тонким шаром 1 раз на день 2-3 дні.
  • Холодні примочки із чорним чаєм 10-14 днів

Прогноз

Протягом нейродерматиту обмежено в часі, захворювання може регресувати самостійно. Але за відсутності лікування зростає ймовірність переходу захворювання на постійну хронічну форму.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити