«Москва сльозам не вірить» – легендарний фільм Володимира Меньшова, прем'єра якого відбулася 11 лютого 1980. Історія про трьох подруг, які вирушили підкорювати столицю, блискавично стала лідером прокату в Радянському Союзі, а вже через рік удостоїлася «Оскара» як найкраще кіно іноземною мовою. Цей фільм заслужив на народне кохання і, звичайно ж, як і всі популярні радянські фільми, був розібраний на цитати. Пропонуємо Вам згадати чудову стрічку «Москва сльозам не вірить», цитати з якої неодмінно піднімуть настрій.
«Москва сльозам не вірить»: цитати з легендарного кінофільму
Якщо жінка подобається чоловікові, хіба важливі її професія, національність, партійність? Це все для анкет, а не для життя.
«Якесь п'яне шампанське»
«Вечір перестає бути важким…»
«Не вчіть мене жити, краще допоможіть матеріально!»
«Все здавалося…не живу, а так…чернетку пишу, ще встигну набіло»
«Які люди – та без охорони!»
«Самотність – це народжуваність падає, а алкоголізм зростає!»
«А ми не гірші за них!»
«Всі до Москви лізуть, ніби вона гумова»
«Щоб генералькою стати, треба за лейтенанта заміж виходити»
«Пропоную дружити будинками!»
«Москва – це велика лотерея. Тут можна відразу все виграти.
«Шашлик жіночих рук не терпить».
«У мене верстат зламався, який гроші друкує»
«Хорошого мужика треба самій зробити, а не готовим отримувати»
«Я волію робити у своєму житті те, що я люблю. А не те, що модно, престижно чи належить.
«Чорт забирай! Ви так смачно розповідаєте, що у мене аж слинки потекли.
«Чекаєте мене тут. У квартиру всіх впускати, нікого не випускати. У випадку опору — відкривати вогонь»
«Мій давній знайомий. Настільки давній, що, зустрівши, не дізнався
«Іноді таку дурість почуєш, а виявляється – думка»
«Георгій Іванович, він же Гога, він же Гоша, він же Юрій, він же Гора, він же Жора, тут мешкає?»
«Господарі телеграму надіслали – післязавтра приїжджають. Ось що означає інтелігентні люди – заздалегідь попереджають – бояться зненацька застати.
« – А якщо мене щось запитають? Я ляпну.
– І ляпай. Але ляпай упевнено. Це називається точкою зору»
«– А Ви, мабуть, Людмило? Фахівець із психіатрії, який тимчасово працює на хлібзаводі?»
«– Нині не ті часи.
– Часи завжди однакові! Перш ніж щось отримати, потрібно заслужити, заробити.
«– Як довго я тебе шукала
– 8 днів.
– Як довго я тебе шукала…»
«– Дуже вже я якийсь ідеальний вийшов.
– Нічого, життя це поправить.
«– Олександро, а мама тебе як називає?
– Маруся»
«– Я навіть можу сказати, наприклад, що Ви незаміжня.
– Якщо я не ношу обручки, це ще ні про що не говорить.
– Та навіть якби Ви носили три обручки, Ви все одно незаміжня. Ви маєте погляд незаміжньої жінки.
– А що, незаміжні жінки дивляться якось по-особливому?
– Звісно. Вони дивляться оцінювально. Так дивляться міліціонери, керівні працівники та незаміжні жінки.
«– Чи Ви погана людина?
– Я? Так, у мене практично немає недоліків!»
«– А ти змінилася, Катерино.
– Вчителі гарні були
«– Молодець ти, Катю! Ми своїм хлопцям тебе завжди приклад ставимо. Усього, чого хотіла в житті, досягла.
– Це вірно. Тільки ти поки хлопцям не розповідай, що саме тоді, коли всього досягнеш у житті, найбільше вовків завити хочеться.
«– Ти будеш?
– Ну а якщо буду?
– Тоді, на-ка, швиденько почисти цибулю.
«– Я ось завжди купую лотерейний квиток.
– Виграла?
– А як же! Двічі по рублю»
Бажаємо Вам завжди зберігати оптимізм та віру у світле майбутнє!
Додати коментар