Як лікувати мастопатію: тактика боротьби з недугою

Мастопатія відноситься до передракових станів і жінки, у яких виявили такі утворення, знаходяться в групі ризику онкологічних хвороб. Дуже легко сплутати фіброзні вузли з раковою пухлиною. Позитивний результат лікування мастопатії забезпечується лише при самостійному обстеженні молочних залоз та зверненні до фахівця для огляду та призначення обстеження. Мастопатія часто є першою сходинкою до раку, якщо вчасно не позбутися цієї проблеми.

Прогноз при ефективному лікуванні сприятливий: повне лікування настає, але тільки за умови нормалізації гормонального фону, правильного харчування та застосування фізичних навантажень. Адже не даремно багато класиків пера стверджують, що рух – це життя. Так, як лікувати мастопатію та якими способами це захворювання виявляється, читайте у цій статті.

Особливості фіброзно-кістозної мастопатії

Мастопатія є утворення доброякісної природи, що характеризується розростанням альвеол молочної залози, проток або сполучної тканини. У порожнині грудей (однієї або двох) з'являються вузлики різного типу: фіброзні – щільні, залізисті – м'які, кістозні – утворення з рідиною Ці типи відносять до дифузного виду мастопатії.

Також існує вузловий вид фіброзно-кістозної хвороби, при якому утворюються не множинні вузлики, а одне велике новоутворення. Лікування вузлового виду здійснюється лише хірургічним шляхом і потребує ретельного обстеження та підготовки до операції. Вузлова мастопатія зустрічається набагато рідше.

Читайте також: Вузлова мастопатія вимагає ретельного обстеження у мамолога

Причини та симптоми мастопатії

Головна причина утворення кіст у молочних залозах жінки – гормональні збої, які дуже важко контролювати. Крім цього, провокаторами розвитку мастопатії можуть бути:

• ранні аборти, пізня вагітність, тяжкі пологи;
• відмова від годування дитини грудьми або неправильне відлучення від грудей;
• спадковість;
• стресові ситуації – часті та постійні, пов'язані з домашніми обов'язками чи роботою, сімейним становищем та інші;
• нерегулярні статеві стосунки, надлишок сексу;
• наявність проблем із видільною системою, захворювання статевої системи, проблеми зі шлунково-кишковим трактом;
• дисфункція щитовидної залози або інших залоз внутрішньої секреції;
• метаболічний синдром, цукровий діабет та інші ендокринні порушення;
• дисфункція печінки та жовчного міхура.

Без болю при розвитку мастопатії не обійтися, не варто ігнорувати дискомфортні відчуття під час сексу, менструальному циклі, особливо в останній фазі.

Симптоми фіброзно-кістозної хвороби:

• розпірання молочних залоз;
• болючість;
• наявність ущільнень біля грудей, у пахвових западинах;
• виділення з сосків (білі або кров'яні);
• болі в шлунку, кишечнику;
• метеоризм;
• головний біль, постійна нудота;
• набряклість кінцівок або особи;
• депресія, слабкість;
• відсутність сексуального потягу.

Це далеко не весь список симптомів, що виявляються при мастопатії. Кожен окремий випадок передбачає наявність інших показників недуги, що часто збиває з правильного шляху під час огляду та обстеження. Успішність виявлення хвороби залежить лише від самої жінки. Після 20 років, особливо 30 років і обов'язково після 40-річного рубежу жінкам необхідно відвідувати гінеколога та ендокринолога, робити раз на рік мамографію.

А також щотижня варто самостійно оглядати своє тіло перед дзеркалом та обмацувати груди на предмет вузликів. Часто при пальпації ущільнення виникає біль та дискомфорт, це вже є вагомою причиною звернутися до мамолога.

Діагностика дифузної та вузлової мастопатії

Першочергово жінка самостійно оглядає свої груди і звертається до лікаря у разі наявності відхилень. Далі фахівець також оглядає молочні залози та лімфовузли (пахвові, підключичні, шийні). Крім цього, призначаються інші детальніші методи діагностики:

• УЗД молочних залоз, УЗД лімфовузлів;
• мамографія (рентгенівське дослідження молочних залоз);
• аналізи крові, що включають біохімічне дослідження, кров на гормони, онкомаркери;
• пункція та цитологічне дослідження, біопсія.

Тільки, виходячи з отриманих результатів, лікар може поставити правильний діагноз і призначити лікування.

Як лікувати мастопатію: вибір тактики боротьби

Тільки лікар може правильно підійти до кожної жінки та виробити певну тактику боротьби з мастопатією. Фахівець розповість, як лікувати мастопатію, яких правил дотримуватись (правильно харчуватися, не напружувати нервову систему, вести активний спосіб життя і не зациклюватись на проблемі) та докладно опише алгоритм дії. Звичайно діагноз кістозно-фіброзна хвороба лякає, але не варто даремно переживати, слід чітко виробити уявлення, як лікувати мастопатію правильно і послідовно.

Для початку використовується медикаментозне лікування, для якого сьогодні існує маса препаратів: гормональні, гомеопатичні, рослинні засоби.

Читайте також: Ефективне лікування мастопатіїго коштами

Схема лікування мастопатії залежить від початкового фактора, який спровокував появу хвороби.

Звісно, ​​з чого починається лікування фіброзно-кістозної хвороби – ndash; це усунення причини, тобто нормалізація роботи печінки, шлунка, кишківника, залоз внутрішньої секреції. Налаштування гормонального фону вимагає тривалого виконання приписів лікарів для успішності процедури позбавлення від проблем із молочними залозами. В одних випадках призначаються препарати для підвищення імунітету, роботи печінки та нирок. В інших – виписують фітопрепарати для нормалізації гормонального фону, роботи ендокринної системи.

Крім того, рекомендують використовувати гомеопатичні препарати для зменшення кіст у молочних залозах та запобігання розподілу клітин (щоб вузлик зупинився у рості). Якщо проблему з гормонами не вдається вирішити консервативними методами, доводиться вдаватися до гормональної терапії.

За відсутності позитивного результату лікування всіма нехірургічними методами призначається хірургічне втручання для видалення кісти. Видалення відбувається двома способами:

1. за допомогою пункції висмоктується рідини, після чого бульбашка сама розсмоктується:
2. видалення повністю фіброми.

Операція відноситься до простих видів, що відбувається під дією місцевого знеболюючого. Пацієнтка виписується того ж дня з лікарні. Єдине, що може ще довго нагадувати про цю недугу – шрам на грудях, який найчастіше так і залишається.