При порівнянні кісток шимпанзе та кісток сучасної людини вченим кинулося в очі одна важлива відмінність. У шимпанзе вони щільно заповнені мікроскопічними структурами під назвою "губчаста речовина кістки", що не є характерним для людини.

Відносно менша кількість губчастої речовини в кістках робить скелет людини легшим, але при цьому збільшує ризик переломів і призводить до розвитку остеопорозу.

Однак ламкість кісток та їх схильність до захворювань з точки зору еволюції – не дуже гарна стратегія. Тож у чому причина таких змін?

Причини такого явища описані у двох роботах, опублікованих на сайті Proceedings of the National Academy of Sciences.

Автори першої роботи порівняли скелети сучасних шимпанзе зі скелетами австралопітеків, неандертальців, ранніх представників Homo sapiens та сучасної людини. В результаті вчені виявили, що скелети всіх попередників сучасної людини характеризувалися більшою щільністю губчастої речовини, ніж нинішні люди.

Вчені вважають, що причиною таких змін є сидячий спосіб життя сучасної людини, яка практично не потребує зайвого разу рухатися, наприклад, полюючи за тваринами, щоб роздобути їжі.

Автори другої роботи також підтримують цю гіпотезу. Вони з'ясували, що у мисливців-збирачів кульшові суглоби були набагато міцнішими, ніж у стародавніх фермерів.

У зв'язку з отриманими даними дослідники зробили висновок, що більш крихкими кістки сучасної людини зробила відсутність регулярних фізичних вправ, якими змушені були займатися наші предки.

Крихкість кісток – результат еволюції?

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити