Кишкові інфекції відрізняються значним впливом на обмін речовин в організмі, коли через розвиток блювоти, діареї, виникнення лихоманки та зниження апетиту відбувається значне зневоднення організму, знижується надходження енергії та нутрієнтів. Для відновлення сил пацієнта необхідно дотримуватись етапів дієтотерапії та правильно підібрати необхідні продукти.
Особливості перебігу гострого інфекційного процесу в кишечнику
Інфекційний процес характеризується посиленням процесів катаболізму, вираженими порушеннями обміну речовин, особливо білкового, енергетичного, водно-електролітного.
При гострому захворюванні виникає гіпертермія (лихоманка). Внаслідок цього підвищується інтенсивність основного обміну, збільшується потреба в енергії, яка насамперед має забезпечуватись вуглеводами. Однак резерви вуглеводів в організмі обмежені (запасів глікогену вистачає на 12-24 години при повному голодуванні), тому в енергетичний обмін активно залучаються тканинні білки, насамперед білки скелетних м'язів. Доведено, що за 3 тижні тяжкого перебігу гострого інфекційного ентероколіту хворі можуть втрачати до 10-15% вихідної м'язової маси. При цьому відбуваються втрати також жирової маси. Однак при нормальній вихідній масі тіла хворого на запаси жиру вистачає приблизно на 1 місяць голодування.
При гострих кишкових інфекціях часто спостерігають порушення водно-електролітного обміну. При діареї втрачається велика кількість калію, при блюванні – натрію та хлору, крім того, відбувається зневоднення організму за рахунок посиленого потовиділення при підвищенні температури тіла. Особливо виражене зневоднення при гострих кишкових інфекціях.
Виділяють 4 ступені зневоднення організму: I ступінь – втрата 3% маси тіла, II ступінь – 4–6%, III ступінь – 7–9%, IV ступінь – 10% і більше.
У більшості хворих з гострими кишковими інфекціями на тлі інтоксикації та лихоманки спостерігається зниження апетиту аж до розвитку анорексії. У зв'язку з цим знижується надходження нутрієнтів та енергії. Можливе зрушення кислотно-основного стану організму у бік ацидозу.
Таким чином, найважливішим принципом лікувального харчування при інфекційних захворюваннях є поповнення збільшених енерговитрат, повноцінне забезпечення організму основними нутрієнтами, вітамінами та мінеральними речовинами.
Лікувальне харчування при гострих кишкових інфекціях
До гострих кишкових інфекцій відносять захворювання, що протікають із синдромом діареї (поносом).
Під діареєю розуміють прискорене (як правило, більше 2–3 разів на добу) спорожнення кишечника з виділенням рідких та кашкоподібних випорожнень. Вміст води у калі при діареї збільшується до 85-95% і маса фекалій становить понад 200 г/добу. Іноді при проносах частота випорожнень не перевищує 1-2 разів на добу, але кал має більш рідку, ніж у нормі, консистенцію. Про синдром гострої діареї заведено говорити в тих випадках, коли її тривалість не перевищує 2-3 тижнів.
За МКХ-10 до групи кишкових інфекцій входять холера, черевний тиф, паратифи, інші сальмонельози, шигельоз (дизентерія), ешеріхіоз, кампілобактеріоз, ієрсиніоз, клостридіоз та інші бактеріальні інфекції, а також ряд кишкових інфекцій, та найпростіші.
Для гострих кишкових інфекцій характерна секреторна чи гіперексудативна діарея з різними патогенетичними механізмами. При секреторній діареї відбувається посилення секреції води та натрію в просвіт кишки, стілець при цьому водянистий та рясний. Така діарея буває при холері, ешеріхіозі, клебсієльозі. При гіперексудативній діареї відбувається випотівання плазми, сироваткових білків, крові, слизу у просвіт кишки; стілець у хворих рідкий, з домішкою слизу та крові. Цей вид діареї спостерігається при запальних процесах у кишечнику, у тому числі при дизентерії, кампілобактеріозі, сальмонельозі, клостридіозі.
Існують різні думки щодо харчування хворих у перші дні розвитку гострих кишкових інфекцій: низка авторів рекомендує хворим голод, а інші вчені хворих у харчуванні не обмежують.
Однією з найважливіших цілей лікувального харчування при розвитку гострих кишкових інфекцій є регідратація та корекція порушень водно-електролітного балансу.
Для цього хворому дають глюкозо-електролітні розчини, підсолений м'ясний бульйон, проціджений круп'яний відвар. Іноді пиття таких рідин маленькими ковтками може сприяти припиненню блювоти. Регідраційний розчин можна приготувати в домашніх умовах: в 1 склянку апельсинового соку (джерело цукрів і калію) додають 1/2 чайної ложки кухонної солі та 1 чайну ложку питної соди, після чого кип'яченою водою доводять загальний об'єм розчину до 1 л. Цей розчин слід пити по 1 склянці щогодини. ВООЗ рекомендує використовувати стандартний пероральний регідратаційний розчин наступного складу (г/л): хлорид натрію – 3,5; калію хлорид – 1,5; натрію цитрат - 2,9; глюкоза – 20,0.
Замість глюкози або цукру можна застосовувати питні суміші з рису та інших злаків у вигляді пудри з добавкою солей калію та натрію. Такі суміші сприяють підвищенню ефективності оральних регідратаційних розчинів та зниженню потреби в них. Об'єм рідини, що випивається, повинен бути не менше 2-3 л/добу, але при важкому зневодненні (втраті більше 10% маси тіла протягом 24 год) необхідно внутрішньовенне введення полііонних кристалоїдних розчинів (регідрон, цитроглюкосалан, глюкосалан), які також можна приймати і через рот. Пероральні та парентеральні регідратаційні розчини запобігають наслідкам зневоднення організму, але вони не зменшують частоту випорожнень.
Класифікація продуктів харчування щодо їх впливу на моторику кишечника
При складанні дієти хворим на гострі кишкові інфекції необхідно враховувати вплив продуктів і страв на моторику кишечника.
Всі продукти поділяються на три групи:
Продукти, що підсилюють моторику кишечника – чорний хліб, сирі овочі та фрукти, сухофрукти, особливо чорнослив, курага та урюк, хліб, що містить висівки, бобові, вівсяна, гречана та ячна крупи (порівняно з манною та рисовою), жилисте м'ясо , соління, маринади, закусочні консерви, копченості, газовані напої, пиво, квас, жирна їжа, дуже солодкі страви, особливо у поєднанні з органічними кислотами, кисломолочні напої, кумис, кислі сорти ягід та фруктів, холодна їжа.
Продукти, що послаблюють моторику кишечника - продукти, багаті на танін (чорниця, черемха, міцний чай, какао на воді, кагор), речовини в'язкої консистенції (слизові супи, протерті каші, киселі), теплі та гарячі страви.
Індиферентні продукти – парові страви з нежирних та нежилистих сортів м'яса та птиці (суфле, кнелі, котлети), відварена нежирна риба, пшеничний хліб із борошна вищого ґатунку черствий або у вигляді сухариків, свіжоприготовлений прісний сир.
Етапи дієтотерапії при гострих кишкових інфекціях
У перший день при гострих кишкових інфекціях середньої тяжкості з нерізко вираженими проносами традиційно рекомендують проведення чайного розвантаження: 5-6 склянок свіжозвареного міцного чаю з цукром (до 20 г на склянку) або сиропом від варення. Можна використовувати відвар із шипшини, сушеної чорниці, черемхи, чорної смородини. Деякі фахівці пропонують замість чаю призначати 1,5 кг пюре зі свіжих яблук, пояснюючи лікувальну дію яблук великою кількістю пектинових речовин, що містяться в них.
Після розвантажувального дня призначають механічно та хімічно щадну дієту. При цьому на 3–5 днів з раціону виключають молоко та молочнокислі продукти, всі овочі та фрукти, соуси, прянощі, закуски, олію, а також усі продукти, що підсилюють перистальтику кишечника та стимулюють шлунок, печінку, підшлункову залозу.
У дієті зменшено споживання кухонної солі до 6–8 г та продуктів, що посилюють перистальтику кишечника, бродіння та гниття в ньому, а також сильних стимуляторів інших органів травлення. Таку дієту призначають на 8-10 тижнів при ентериті та на 6 тижнів при коліті.
Клінічне одужання хворого завжди випереджає морфологічне одужання, тому не треба поспішати з розширенням дієти за відсутності скарг у пацієнта. Перехід на звичайне харчування здорової людини має бути поступовим. Недотримання дієти в цей період часто призводить до відновлення кишкових порушень та формування хронічного ентериту або коліту.
Якщо у хворого на фоні лікування виникли запори, то не слід вдаватися до проносних засобів, оскільки це може призвести до хронічного перебігу захворювання. У таких випадках до раціону включають продукти, що мають послаблюючу дію (відварені буряки, сухофрукти, олія, овочеве пюре).
За матеріалами smed.ru
Додати коментар