Алергія: коли весь колір не милий

Алергія відома людству з давніх-давен. Ще римський лікар Гален, який жив у II столітті е., описував випадок алергічного риніту, викликаного квітучою трояндою. Алергією страждали композитори Людвіг ван Бетховен та Антоніо Вівальді, письменники Чарльз Діккенс та Марсель Пруст. А за даними деяких істориків, сезонна лихоманка Наполеона стала причиною поразки під Ватерлоо.

Алергія: хвороба ХХI століття

Якщо бичем ХХ століття стали серцево-судинні захворювання, то ХХI століття, що настав, — алергія. За даними медиків, на неї страждає кожна четверта людина на планеті, а в сезон цвітіння — до 16% населення земної кулі. Процес цей тривалий, триває він з початку квітня до перших заморозків, і суворо підпорядковується цвітінню рослин, пилок більшості яких і є алергеном.

Три часи цвітіння, як три часи алергії

• У квітні алергію викликає пилок квітучих дерев (береза, вільха, ліщина, дуб, ясен, горіх, клен).
• У червні-серпні цвітуть злакові культури: тонконіг, костриця, пирій, райград, жито, тонконіг, кукурудза, багаття. На цей час припадає цвітіння тополі, пилок якого найчастіше викликає алергічний кон'юнктивіт.
• У вересні — бур'яни: полин, лободи, амброзія, кульбаба, коноплі, лободи.

Визначити, що ви стали жертвою саме цієї сезонної алергії (або, висловлюючись мовою лікарів, полінозу) зовсім неважко. Достатньо порівняти час цвітіння з тими симптомами, які, виявляючись, утруднюють дихання і змушують постійно сльозити очі. А виною тому — той крихітний алерген пилку або статевих клітин трав і дерев, які підхоплюються вітром, переносяться повітрям, потрапляючи через дихальні шляхи в організм людини, викликаючи хворобливу реакцію імунної системи.

Типові симптоми прояву алергії

• Сверблячка слизових оболонок очей, носа, неба.
• Закладеність носа (набряк слизових дихальних шляхів).
• Різь, свербіж, печіння, сльозотеча очей.
• Чихання.
• Труднощі дихання.
• Зниження артеріального тиску.

Особливістю полінозу є те, що він принагідно може викликати перехресну харчову алергію. Наприклад, тим, хто страждає на алергію від березового пилку, варто проявити обережність із вживанням яблук, помідорів, картоплі, слив, лісових горіхів, селери. Тим, у кого амброзія викликає сльози і, на жаль, не розчулення, варто відмовитися від бананів та динь.

• Під забороною — горіхи та гірчиця. Загрозу несуть черешня, яблука та персики.
• Небезпека таїть натуральний мед через наявність у ньому великої кількості пилку.

Не все просто і з алкоголем. Від келиха шампанського алергікам краще відмовитись. А вже про вермут взагалі варто забути — у ньому міститься полин, яку організм може бурхливо прореагувати, до анафілактичного шоку.
Ще одне попередження стосується любителів фітотерапії.

Особливо це стосується батьків, які люблять купати своїх чад у всіляких трав'яних відварах. Особливу небезпеку викликають низка або ромашка, що містять величезну кількість пилку. Навряд чи варто говорити, що за наявності у дитини схильності до алергії такий процес омивання може призвести до різкого погіршення самопочуття.

Алергія: важка спадщина

Незважаючи на те, що поліноз відомий з давніх-давен, пролити світло на його природу вдалося тільки недавно. І якщо раніше вважалося, що виною йому — спадкова схильність, то сьогодні лікарі впевнені: поліноз передається у спадок.

Виною тому — гени, сприйнятливі до різноманітних алергенів. Як правило, вони передаються по материнській лінії. Рідше — по батьківській.

• Якщо один із батьків — алергік, то ймовірність народження дитини з цим захворюванням — 30%.
• Якщо на алергію страждають обидва батьки — ризик становить 70%.

Нерідко хвороба виникає спонтанно у дітей здорових батьків. Також вчені доводять, що існує залежність між певним видом полінозу та «бракованими» генами. З усього вищеописаного випливає: якщо поліноз розглядається як спадкова патологія, то й профілактичні заходи мають бути відповідними.

• Якщо один із батьків хворіє на поліноз, то зачаття слід планувати.
• Найбільшу небезпеку для малюка становлять три останні місяці його внутрішньоутробного розвитку та перші шість появи на світ.
• Важливо обмежити контакт малюка з пилком алергенних трав на перших етапах його життя. Особливо в період цвітіння.

Механізм полінозу пояснюється підвищеною сприйнятливістю до пилку рослин. Саме на неї реагують рецептори, які знаходяться у слизових оболонках носа, гортані та очей та містять біологічно активні речовини. Останні починають активізувати макрофаги, що призводить до викиду гістаміну.

Розширюючи капіляри, він сприяє тому, що з крові вода починає надходити в периферичні тканини, внаслідок чого виникає слиз. А оскільки з водою з крові часто проникають й інші активні компоненти, які не тільки підтримують алергічні реакції, але й часом посилюють їх, стає зрозумілим, чому поряд з нежиттю виникає і чхання.
• У цьому плані примітний ринокон'юнктивальний синдром, при якому спостерігаються алергічні реакції слизових оболонок носа, очей, верхніх дихальних шляхів.

Алергія: як уберегти себе від нападу

Перше правило, яке слід дотримуватися, це — максимально убезпечити себе від контакту з алергенами. В ідеалі на час цвітіння добре виїхати в іншу місцевість, де вже все відцвіло чи ще не почало. Однак це не завжди можна здійснити. Тому, якщо такої можливості немає, варто пам'ятати, що алергія – mdash; це певний спосіб життя, укладу, якого слід дотримуватись.

Десять заповідей алергіка

1. У спекотну чи вітряну погоду, коли у повітрі спостерігається максимальна концентрація пилку, постарайтеся не виходити надвір. Гуляйте вечорами. Бажано, коли хмарно.
2. Вдома часто робіть вологе прибирання. На віконні рами повісьте бавовняні фіранки або марлю і постійно зволожуйте їх.
3. Заберіть килими, м'які іграшки — всі речі, які можуть стати «накопичувачами» пилу.
4. На час цвітіння відмовтеся від справ, що потребують великих зусиль.
5. Намагайтеся якнайчастіше приймати душ і змінювати одяг. А прийшовши з вулиці, обов'язково зніміть все з себе та промийте водою носоглотку.
6. Обережно користуйтеся косметичними засобами, а також продуктами побутової хімії. Перші бажано спочатку протестувати на маленькій ділянці шкіри, а з другим працювати, попередньо одягнувши на обличчя марлеву пов'язку.
7. Випрану білизну сушіть вдома, а не на вулиці, а квартиру охолоджуйте за допомогою кондиціонера, а не відчинених вікон.
8. Слідкуйте за своїм раціоном. Виключіть із нього продукти, здатні виділяти гістамін (копченості, шоколад, алкоголь, делікатеси).
9. Пам'ятайте, що алергічна реакція може викликати антибіотики та інші медикаменти. Попередьте про це лікаря.
10. Завжди носите препарати, які допоможуть в екстреному випадку.

шоколад, алкоголь, делікатеси).
9. Пам'ятайте, що алергічна реакція може викликати антибіотики та інші медикаменти. Попередьте про це лікаря.
10. Завжди носите препарати, які допоможуть в екстреному випадку.

Однак, навіть дотримуючись всіх вищезазначених запобіжних заходів, вкрай рідко вдається уникнути алергічного нападу. І тут на допомогу приходять антигістамінні препарати, такі як супрастин, димедрол, піпольфен. Вони допомагають прибрати симптоматику захворювання, але не в змозі впоратися з ним, за що їх прозвали носовими хустками. П'єш таблетки — і настає полегшення, перестаєш — алергія відразу дається взнаки.

Але, по-перше, такі медикаменти дають лише тимчасове полегшення. По-друге, вони не в змозі впоратися з тяжкими формами захворювання. І по-третє, підходять далеко не всім. Ці ліки сушать слизову оболонку глотки, згущують і так густе мокротиння і в результаті закупорюють просвіт бронхів, що сприяє розвитку інфекції в глибоких відділах легень.

Прийом антигістамінних препаратів протипоказаний:
• при бронхіті, бронхіальній астмі;
• при труднощах дихання;
• при захворюваннях шлунково-кишкового тракту;
• при деяких захворюваннях нервової системи.

Алергологи радять до періоду цвітіння готуватися заздалегідь і скористатися для цього тестами скарифікації. Проводять їх у зимовий час, коли у хворого спостерігається ремісія, а в природі – mdash; стан спокою. Особливо цей метод підійде тим, хто не знає причини алергії, адже тести дозволяють визначити реакцію хворого на 40 різних алергенів.

Для цього на передпліччі робиться кілька подряпин. Зверху наносять кілька крапель екстрактів діагностичних алергенів. І вже через 20 хв лікар може визначити, який із них є сильним подразником, а який — ні.

Ще один метод лікування — гіпосенбілізація — полягає у підшкірному введенні виявленого алергену у мізерних дозах. Він чимось нагадує вакцинацію, завдяки чому організм звикає до алергену, а у хворого виробляється до нього стійкий імунітет, що дозволяє пережити пору цвітіння. Якщо не повністю забувши про хворобу, то хоча б значно полегшивши її перебіг.

А зміцнити імунітет допоможе виконання 2-хвилинної гімнастики для тіла: