Корекція носа відноситься до пластичних операцій, що найбільш часто проводяться, і вважається у пацієнтів досить нескладним втручанням. Тим не менш, ринопластика вимагає високої майстерності та великого досвіду від хірурга, оскільки форма носа значною мірою визначає не лише привабливість обличчя пацієнта, а й вільне носове дихання. А ринопластика кінчика носа нічим не відрізняється від інших коригувальних втручань, адже потрібно враховувати багато анатомічних особливостей носа у кожного окремого пацієнта.
Корекція носа та особливості роботи з його кінчиком
Корекція носа вимагає від хірурга значного досвіду та добрих знань. Перед операцією ринопластики форма носа обов'язково обговорюється у всіх подробицях. з пацієнтом, проте остаточне рішення щодо обсягу втручання завжди залишається за лікарем, оскільки некоректне чи зайве висічення хрящових структур носа може призвести до руйнування його опори. Крім того, ринопластика кінчика носа має проводитися з урахуванням анатомічних особливостей всього зовнішнього носа та його структур. При цьому індивідуально для кожного пацієнта враховуються такі важливі фактори:
- товщина шкіри;
- контур спинки носа;
- міцність хрящової тканини;
- носогубний кут, параметри носа.
Залежно від індивідуальних особливостей носа вибирається метод ринопластики кінчика носа.
Ринопластика кінчика носа: особливості проведення
Важливі елементи кінчика носа – це перегородка, крилоподібні хрящі, хрящова тканина. Корекція носа, саме – його кінчика, потрібний при деяких вроджених аномаліях, при пошкодженні через травму, пухлини, хвороби, а також для естетичного поліпшення форми носа (коли кінчик зайво м'ясистий, широкий, опущений, кирпатий, звужений).

Ринопластика кінчика носа може проводитися за відкритою або закритою методикою. Суть операції полягає в тому, що хірург робить розріз необхідної форми, відокремлює м'які тканини від кісткових структур та формує потрібну форму кінчика носа.
Якщо використовується закритий метод корекції носа - розріз проходить усередині слизової оболонки, якщо відкритий – розріз роблять у ділянці носової перемички. Далі виділяються крилоподібні хрящі та накладаються спеціальні шви, які покликані надати кінчику носа потрібну форму. При необхідності зміцнити або підняти кінчик носа використовують підпірний хрящ, при роздвоєному від народження кінчику крилоподібні хрящі частково висікаються і їх кінчики зшиваються або в місце заходження вводиться хрящ.
Закритий метод менш травматичний і має коротший термін реабілітації, але при ньому існує ризик неконтрольованого пошкодження судин та утворення гематом. При відкритій ринопластика кінчика носа ризик помилок під час операції зводиться до мінімуму, але терміни реабілітації подовжуються. Результати корекції носа пацієнт бачить відразу, але остаточний результат можна оцінити не раніше як за три місяці. Пацієнт повинен бути детально проінструктований про важливість ретельного дотримання рекомендацій лікаря щодо догляду за порожниною носа після операції та за реабілітаційним періодом, що допоможе уникнути ускладнень.

Додати коментар