Токсикодермія – гостре запальне ураження шкірних покривів, іноді і слизових оболонок, як реакція на циркулюючі в крові речовини, які мають сенсибілізуючу, токсичну, дисметаболічну дію. Відмінним фактором від дерматитів є проникнення алергену у шкіру гематогенним шляхом.
Безпосередній контакт шкіри з алергеном у місці поразки відбувається не завжди. Токсико-алергічний агент може потрапити в організм як при їді або препаратах, так і інгаляційним шляхом.
Далі алерген поширюється в організмі за кровоносною системою і вражає шкіру вже «зсередини» організму. Читайте більше у статті estet-portal.com.
Токсикодермія: етіологія захворювання
Медикаментозна токсикодермія в основному розвивається при прийомі антибіотиків, сульфаніламідів, вітамінів, риванолу, застосування новокаїну, фурациліну, гамма-глобулінів, продуктів сироватки крові.
Читайте нас у Instagram!
Харчові продукти також можуть містити токсико-алергічні агенти. Це можуть бути консерванти, барвники, ароматизатори, що містяться в продуктах. Також варто враховувати можливість наявності у людини ідіосинкразіі – ndash; індивідуальної непереносимості якоїсь речовини.
З професійних факторів розвитку токсикодермії варто відзначити дію речовин, що містять у своїй структурі хлор, нікель, кобальт, йод.
Не варто забувати і про можливість аутоінтоксикації. Вона обумовлена накопиченням не типових продуктів метаболізму, яке виникло внаслідок порушення обміну речовин або порушенням їх виведення з організму.
Шляхи проникнення алергену:
1. ін'єкційний
2. аліментарний
3. інгаляційний
4. трансдермальний
5. ендогенний
Мал. 1 Співвідношення етіологічних факторів.
Механізм розвитку токсикодермії включає два компоненти:
• алергічний − по одному з чотирьох типів реакції (анафілактичний, цитотоксичний, імунокомплексний, клітинно-опосередкований);
• токсичний – псевдоалергії, побічні дії препаратів, метаболічні порушення.
Факторами ризику, за результатами досліджень, є куріння, часті стреси, вживання неякісних продуктів або домішок, що містять у собі велику кількість.
Клінічна картина токсикодермії
Клінічні прояви токсидермії можуть бути дуже різноманітними. Основним симптомом є запальна поразка шкірних покривів, яка може проявлятися у вигляді висипів наступного характеру: еритематозні плями, уртикарна, папульозна, пустульозна, бульозна, вузлувата та везикулярна висипка.
П'ять шкірних проявів, що вимагають невідкладної діагностики та лікування
У деяких випадках клінічна картина схожа з поширеними дерматологічними захворюваннями та інфекціями, що супроводжуються ураженням шкіри: скарлатиною, інтермітуючої еритемою, рожевим лишаєм, кіром і т.д. Клінічні прояви можуть мати гострий початок, супроводжуватися порушенням загального стану організму (підвищенням температури, нездужанням, збільшенням лімфатичних вузлів), свербінням, нудотою, блюванням.
У зв'язку з поліморфізмом проявів захворювання, обов'язково необхідно проводити диференціальну діагностику з поширеними дерматологічними та інфекційними хворобами, які мають шкірні прояви.
Класифікація за ступенем тяжкості:
1. легка
Супроводжується свербежем, прояви у вигляді еритематозних плям, уртикарних та папульозних висипів. Симптоми зникають через кілька днів після припинення надходження токсико-алергічного агента в організм.
2. середньої тяжкості
З симптомів присутній: свербіж шкіри, можливий субфебрилітет. Характер висипань: кропив'янка, поодинокі бульбашки, поширена еритема, везикули, вузлики. У загальному аналізі крові можуть виявлятись: еозинофілія, підвищення показника ШОЕ.
3. важка
Характеризується значним підйомом температури (до 40°С), нудотою, блюванням. Може проявлятися кропив'янкою та набряком Квінке, nbsp; генералізованими висипаннями та супроводжуватися анафілактичним шоком. До важких токсикодермії так само відноситься синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона. У загальному аналізі крові спостерігаються вже більш виражена еозинофілія та підвищення ШОЕ.
Читайте: Тяжкі та рідкісні форми токсико-алергічного дерматиту
Класифікація за поширеністю:
1. обмежена (кількість елементів не значна, вони не зливаються, діаметр висипів менше 3 см)
2. поширена (є елементи, що зливаються, діаметр висипань більше 3 см)
Лікування токсикодермії: основні напрямки
Насамперед допомога спрямована на припинення надходження в організм токсико-алергічного агента, виведення його з організму та усунення симптомів.
При легкому та середньому ступені тяжкості можливе лікування в амбулаторних умовах. Як правило, у цих випадках проводиться дезінтоксикаційна, десенсибілізуюча та симптоматична терапія. При усуненні джерела надходження токсину одужання відбувається за кілька днів.
У тих випадках, коли є ознаки: вираженої інтоксикації, підвищення температури тіла, великого ураження шкірних покривів, порушення свідомості, утруднене дихання, тахікардія. необхідна госпіталізація, застосування гормональних препаратів системної дії, антигістамінних та більш інтенсивних методів дезінтоксикації.
Основні групи препаратів, що застосовуються при лікуванні токсикодермії: антигістамінні, кортикостероїди системної та/або місцевої дії, сорбенти. Якщо уражені ділянки шкіри інфіковані бактеріями або грибковою флорою – призначають відповідні антибіотики та протигрибкові препарати.
За наявності великого ураження необхідно стежити за водним балансом пацієнта у зв'язку з відносною втратою рідини за рахунок набряків шкіри та підшкірної клітковини. У найбільш складних випадках може бути проведена процедура плазмоферезу з метою дезінтоксикації.
Поділіться:
Додати коментар