Усі міфи про рак щитовидної залози

Навколо захворювань кожного органу чи системи серед пацієнтів існують різні думки. Ці думки передаються з вуст у вуста і вселяються у свідомість людей. Не завжди ця інформація перевірена та правильна.

Наприклад, це можна сказати про захворювання щитовидної залози, а точніше - рак щитовидної залози. Навколо цього діагнозу серед пацієнтів існує багато міфів, які дуже лякають людей і не дають спокійно жити пацієнтам, які вже мають патології щитовидної залози або рак щитовидної залози. Розглянь ці міфи докладніше.

Міф 1. Таблетки замість операції з приводу раку щитовидної залози

Люди, яким було запропоновано операцію щодо вузлів щитовидної залози, часто відмовляються від неї. Причина в тому, що деякі пацієнти в міру своєї обізнаності з незрозумілих джерел і формування неправильних висновків твердо впевнені, що за наявності вузла, який може перерости в рак щитовидної залози, потрібно лікуватися консервативно. Так, серед 12,5 тисячі жінок, у яких виявлено вузли в залозі та запропоновано операцію, лише 700 з них зважилися на операцію. Інші вирішили продовжувати консервативну терапію таблетованими препаратами.

Але при виявленні вузлів більше 1,5 сантиметрів у діаметрі показано планове хірургічне втручання з метою запобігти трансформації вузла в рак щитовидної залози. При виявленні вузла від 1 до 1,5 см в діаметрі проводять контрольні огляди протягом півроку. Якщо вузол зростає, також показано оперативне втручання. Консервативна терапія, за спостереженнями ендокринологів, не покращує ситуацію, а лише забирає час.

Міф 2. Рак щитовидної залози є протипоказанням до вагітності

Через рік після радикального лікування раку щитовидної залози жінці можна вагітніти. Якщо ж рак виявлено за існуючої вагітності, тактика лікування залежить від терміну вагітності:

За відсутності протипоказань до операції жінку оперують.
Якщо це третій триместр вагітності, операцію можна відстрочити до післяпологового періоду.
При агресивному перебігу раку щитовидної залози (медулярний рак, високодиференційована форма) жінку рекомендовано оперувати незалежно від ризиків втрати плода.
Медичний аборт показаний при анапластичному або низькодиференційованому раку. Такі випадки трапляються досить рідко.

Високодиференційований рак щитовидної залози не передається у спадок. Але, якщо в сім'ї були випадки вузлового зоба або раку щитовидної залози, всі люди в сім'ї, особливо жінки, мають високий ризик захворювання на щитовидну залозу.

Міфи про лікування щитовидної залози при виявленні раку

Існує ще кілька міфів, які стосуються лікування щитовидної залози при виявленні раку щитовидної залози.

Міф 3. За даними аналізу крові можна діагностувати рак

Діагноз рак щитовидної залози може бути встановлений лише на підставі гістологічного дослідження. В аналізі крові можна побачити деякі показники, які повинні насторожити лікаря щодо ймовірності деяких форм раку залози. Так, підвищений рівень кальцитоніну говорить про можливість медулярного раку. Підвищення концентрації тиреоглобуліну може вказувати на можливість розвитку папілярного або фолікулярного раку щитовидної залози.

Міф 4. Після терапії радіоактивним йодом випадає волосся

Системний прийом радіоактивного йоду при лікуванні щитовидної залози при виявленні раку, на відміну від хіміотерапії або місцевої хвильової терапії, не дає такого побічного ефекту. Від лікування щитовидної залози радіоактивним йодом можливі такі побічні реакції як нудота, сухість у роті та загальне нездужання.

Міф 5. Радіойодтерапія провокує розвиток раку молочної залози

Незрозуміло чому, але існує думка, що якщо жінка має рак щитовидної залози, вона схильна до високого ризику придбати ще й рак молочної залози. Пов'язують це із прийомом радіоактивного йоду. Ймовірно, така думка з'явилася тому, що рак молочної залози стоїть на першому місці з онкологічної захворюваності серед жінок. Але це не означає, що при виявленні раку щитовидної залози варто хвилюватися ще й про розвиток раку молочної залози.

Міф 6. Людям з алергією на харчові продукти не можна проводити терапію радіоактивним йодом

За місяць перед проведенням лікування щитовидної залози радіоактивним йодом із раціону виключають продукти, які містять фтор, йод та бром (йодована сіль, морська капуста), не рекомендується використовувати фторовані зубні пасти. Жодного зв'язку між алергією та йодом не існує.

Міф 8. Прийом L-тироксину призводить до збільшення маси тіла

Застосування тироксину для лікування щитовидної залози може супроводжуватися збільшенням маси тіла лише в тому випадку, коли неправильно підібрано дозу. При цьому людина перебуває у стані гіпотиреозу або гіпертиреозу, і можливе збільшення маси тіла. При правильному прийомі повністю компенсується потреба організму в гормонах, і таких ефектів немає.