Влияния нефрита на развитие почечной недостаточности

Гострий інтерстиціальний нефрит є причиною понад 15% випадків гострого порушення функції нирок. Однак, на відміну від багатьох інших станів, що супроводжуються подібними явищами, одужання досягається у 50% пацієнтів в умовах ранньої діагностики та своєчасно розпочатої терапії.

Проте тривалий запальний процес може призвести до незворотної ниркової недостатності. За статистичними даними, 40-60% випадків гострого інтерстиціального нефриту можуть призводити до розвитку хронічної ниркової недостатності. Незважаючи на це, затримка в діагностиці зазначеного гострого стану вважається одним із основних предикторів неповного відновлення функції нирок.

Читайте у статті на estet-portal.com найактуальніші підходи до діагностики нефриту та його вплив на розвиток ниркової недостатності.

Нефрит та хронічна ниркова недостатність

У недавніх дослідженнях показано, що принаймні 2-3% випадків хронічної хвороби нирок можуть бути результатом недіагностованого гострого інтерстиціального нефриту внаслідок інгібіторів протонної помпи. З огляду на це, неінвазивні біомаркери могли б стати запорукою своєчасної діагностики, тим самим покращуючи допомогу пацієнтам із підозрою на гострий інтерстиціальний нефрит та таким чином знижуючи частоту розвитку хронічної хвороби нирок.

Читайте нас у Instagram!

>

Основне завдання у діагностиці гострого інтерстиціального нефриту полягає у необхідності диференціації цього стану з інших причин гострого підвищення рівня креатиніну у сироватці крові. Вперше клінічний опис даної патології був пов'язаний із застосуванням лактамних антибіотиків, таких як метицилін, і характеризувався типовими ознаками алергічної реакції − лихоманкою, висипаннями та еозинофілією незабаром після прийому препарату.

My default image

Однак в актуальних дослідженнях показано, що в даний час етіологічними факторами розвитку даної патології зазвичай не є лактамних антибіотиків, інгібіторів протонної помпи, нестероїдних протизапальних препаратів та засобів протипухлинної імунотерапії.

Прояви гострого інтерстиціального нефриту на фоні застосування зазначених засобів не мають характерних ознак, що призводить до втрати часу та обмежує прогнозований діагностичний пошук.

Методи діагностики нефриту

Клінічно доступні тести, такі як мікроскопія сечового осаду з виявленням еозинофілії, а також інструментальні візуалізаційні методи дослідження мають низьку діагностичну вагу. В результаті одним із найдостовірніших діагностичних методів залишається біопсія тканин нирки − інвазивний метод, пов'язаний з ризиком і не завжди можливий для деяких пацієнтів з нирковою недостатністю. Але навіть такий інвазивний метод не відрізняється абсолютною точністю гістологічної інтерпретації через відсутність стійких ознак інтерстиціальних змін.

Цитокіни в діагностиці гострого інтерстиціального нефриту

У новому дослідженні вченими за основу було взято тезу про те, що гострий інтерстиціальний нефрит є реакцією гіперчутливості на застосування лікарського засобу. Спираючись на це, автори припустили, що зазначений патологічний процес супроводжуватиметься експресією певного типу CD4 + T-клітин, активація яких опосередковується рилізингом характерних цитокінів, таких як IFN-γ та IL-2 (тип 1); IL-4, IL-5 та IL-13 (тип 2) або IL-9 (тип 9).

Дослідники висловили думку, що специфічні патерни цитокінів будуть вищими саме внаслідок гострого інтерстиціального нефриту порівняно з іншими причинами гострого підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, як, наприклад, при нирковій недостатності.

Так, у когорті пацієнтів з гострим інтерстиціальним нефритом, підтвердженим результатами біопсії ниркових тканин, за висновками трьох спеціалістів-патоморфологів, та групі пацієнтів з іншими патологічними станами, що супроводжувалися підвищенням сироваткового креатиніну, було проведено дослідження спектра цитокінів у цитокінах. предмет можливої ​​ідентифікації деяких із них як діагностичних маркерів гострого інтерстиціального нефриту.

Особливості використання діуретиків при нирковій недостатності

Під час дослідження шляхом багатоваріантного аналізу 12 вибраних цитокінів у сечі та плазмі крові було виділено ті, які відрізнялися характерною ознакою у когорті пацієнтів з підтвердженим за даними біопсії гострим інтерстиціальним нефритом. За результатами проведеного аналізу встановлено, що у пацієнтів із зазначеною патологією спостерігалися незмінно високі рівні TNF-alpha; та IL-9 у сечі порівняно з групою учасників з іншими діагнозами, включаючи ниркову недостатність, гострі ушкодження канальцевої та клубочкової систем, діабетичні захворювання нирок, та тих, які не мали будь-якої ниркової недостатності.

My default image

За словами дослідників, точність діагностики за даними біопсії становить близько 100% з огляду на людський фактор. Але з огляду на результати проведеного аналізу IL-9 мав досить високий порівняльний рейтинг - 84%, і цей показник значно вищий за 62-69% діагностичної точності на основі ізольованих клінічних даних.

Нетримання сечі у жінок: чому це виникає

Підсумовуючи, автори зазначили, що наступним кроком наукового пошуку має стати перевірка попередніх результатів у масштабнішому дослідженні, що могло б сформувати основу у розробці доказової бази для презентації TNF-α та IL-9 як комплементарної, поряд з біопсією, інструменту діагностики гострого інтерстиціального нефриту.

В той же час дослідники висловили впевненість, що пізніше саме біомаркери зможуть повністю замінити інвазивну біопсію, надаючи клініцисту можливість ранньої діагностики, а пацієнтові − надію на своєчасне запобігання ускладненням у вигляді ниркової недостатності.

Мочовий синдром: про що свідчать зміни показників сечі

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити