Оніхомікоз - це інфекція нігтів, яка зазвичай викликається дерматофітами і, рідше, дріжджовими та недерматофітними формами грибів. Оніхомікоз є найпоширенішим захворюванням нігтів. Пацієнти часто звертаються до клініки з побоюваннями щодо зовнішнього вигляду нігтів. Однак, попри популярну помилку, оніхомікоз є не просто косметичною проблемою. За відсутності лікування оніхомікоз може викликати не тільки деформацію нігтів, але і стати причиною больового синдрому і різних функціональних порушень. Про сучасні методи лікування грибка нігтів читайте на estet-portal.com у цій статті.
- Чому так важливо лікувати оніхомікоз
- Діагностика оніхомікозу: основні методи
- Топічна терапія оніхомікозу
Чому так важливо лікувати оніхомікоз
Оніхомікоз може порушити цілісність шкіри, створюючи ворота для інших шкірних інфекцій, особливо у пацієнтів з діабетом. Сенсибілізуючі грибкові антигени можуть також привертати пацієнтів до таких станів, як астма, атопічний дерматит та кропив'янка. Психосоціальний вплив оніхомікозу також може бути значним: хворі пацієнти відчувають збентеження та соціальну ізоляцію через страх виглядати нечистими або передавати свою нігтьову інфекцію іншим. Всі ці потенційні проблеми наголошують на обґрунтованості лікування оніхомікозу.
Дерматофіти, у тому числі Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum та Microsporum spp, є найбільш поширеними патогенами, відповідальними за оніхомікоз (80-90% випадків).
Найчастіше уражаються нігті на першому і п'ятому пальці, ймовірно, через травми цих нігтів, що повторюються, через взуття.
Сучасні аспекти діагностики та лікування оніхомікозів
Діагностика оніхомікозу: основні методи
Важливо виключити інші можливі причини дистрофії нігтів до початку протигрибкової терапії. Диференціальний діагноз оніхомікозу включає хронічну травму нігтя, бактеріальну інфекцію, псоріаз, червоний плоский лишай, хворобу Дар'ї, екзему та такі пухлини, як плоскоклітинний рак та меланома.
Діагностику оніхомікозу найкраще проводити шляхом обрізання уражених нігтів та отримання зразка повної товщини з будь-яких дистрофічних, знебарвлених або розсипчастих/крихких областей.
Якщо доступна пряма мікроскопія в кабінеті, зразки можна розчинити з 10-20% гідроксидом калію (KOH) та дослідити на наявність грибкових гіф, псевдогіф та спор. Зразки також можуть бути надіслані на гістологічну оцінку.
Найактуальніші статті читайте вTelegram
Топічна терапія оніхомікозу
Спонтанна ремісія оніхомікозу зустрічається рідко, до того ж захворювання характеризується частими рецидивами.
- Аморолфін
Аморфолін є похідним морфоліну з фунгістатичною та фунгіцидною активністю широкого спектра дії. Аморолфін доступний у вигляді 5% лаку для нігтів. При застосуванні один-два рази на тиждень протягом 6-12 місяців аморолфін виявився ефективним приблизно в 50% випадків дистального оніхомікозу. Його ефективність була також показана для запобігання рецидивам оніхомікозу. Побічні ефекти аморолфіну рідкісні, але можуть включати локальне печіння, свербіж та еритему.
- Циклопрокс
Циклопірокс є синтетичним похідним гідроксипіридону з фунгістатичною та фунгіцидною активністю широкого спектру дії. Циклопірокс інгібує метало-залежні ферменти (цитохроми), які беруть участь у розщепленні токсичних пероксидів у клітинах грибів, поглинанні поживних речовин та виробленні клітинної енергії. Він доступний у вигляді 8% лаку для нігтів. Рекомендований протокол лікування – це одне щоденне застосування після обробки нігтів протягом 24 – 48 тижнів. на нігтях на ногах. Побічні ефекти включають роздратування, еритему та печіння.
- Тіоконазол
Тіоконазол є імідазольним протигрибковим засобом. Тіоконазол інгібує альфа-деметилазу ланостеролу, яка бере участь у біосинтезі ергостеролу в клітинних стінках грибів, тим самим збільшуючи проникність клітин.
Місцеве лікування обов'язково потрібно поєднувати із системною терапією оніхомікозу, докладніше про яку читайте у статті: Лікування грибка зсередини: системна терапія оніхомікозу
Поділіться:
Додати коментар