Відкладення білірубіну в тканинах внаслідок порушення динамічної рівноваги між швидкістю його утворення та виділення призводить до фарбування шкіри, слизових оболонок та склер у жовтий колір.
Синдром жовтяниці, відомий також як хвороба Госпелу, має надзвичайно важливе клініко-діагностичне значення при багатьох захворюваннях, особливо інфекційних.
У цій статті на estet-portal.com описані причини розвитку жовтяниці, а також лабораторні ознаки, які відіграють ключову роль у диференціальній діагностиці жовтяничного синдрому.
Класифікація синдрому жовтяниці та принципи лабораторної діагностики
Існує кілька класифікацій синдрому жовтяниці.
За механізмом розвитку виділяють:
1. Надпеченочну жовтяницю;
2. Пічникову (паренхіматозну) жовтяницю;
3. Підпеченочну (механічну, обтураційну) жовтяницю.
За ступенем вираженості синдрому жовтяниці існують такі форми, як:
1. легка жовтяниця (загальний білірубін у сироватці крові не перевищує 85 мкмоль/л);
2. помірна жовтяниця (загальний білірубін у сироватці крові в межах 86-170 мкмоль/л)
3. важка жовтяниця (загальний білірубін у сироватці крові перевищує 170мкмоль/л).
Крім того, розрізняють гостру (до 3 місяців), затяжну (3-6 місяців) та хронічну (понад 6 місяців) форми синдрому жовтяниці.
Жовтяниця виникає тоді, коли концентрація білірубіну в крові перевищує 40 мкмоль/л. Насамперед відбувається пожовтіння склер та слизових оболонок, фарбування шкіри настає пізніше.
Пацієнтам із синдромом жовтяниці необхідно провести такі дослідження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові (протромбіновий індекс, холестерин, загальний білок, фракції білка, АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ), дослідження крові на вірусні маркери: HAV, HBV, HCV, HDV, HEV.
Читайте нас у Telegram
Причини жовтяниці: що призводить до розвитку надпечінкової форми
Найчастішою причиною розвитку надпечінкової жовтяниці є гемоліз еритроцитів, що призводить до значного збільшення утворення білірубіну. Крім того, цей стан може бути наслідком порушення зв'язування білірубіну з альбуміном та його подальшого транспорту до гепатоцитів.
Причиною розвитку надпечінкової жовтяниці також може бути порушення процесу кон'югації білірубіну в гепатоцитах.
У більшості випадків діагностика надпечінкової жовтяниці не складає труднощів.
Для цього стану характерні такі лабораторні ознаки:
1. підвищення загального білірубіну переважно за рахунок непрямої фракції;
2. ознаки гемолітичної анемії (зниження рівня гемоглобіну, ретикулоцитоз, зниження рівня осмотичної резистентності еритроцитів та гаптоглобіну), якщо вона має місце бути причиною.
При гемолітичній анемії, що призводить до розвитку надпечінкової жовтяниці, у загальному аналізі сечі визначається високий рівень уробіліну.
Діарея та екзантема можуть бути симптомами ентеровірусної інфекції
Причини жовтяниці: патогенез розвитку паренхіматозної форми синдрому
У патогенезі розвитку паренхіматозної жовтяниці ключова роль належить руйнуванню гепатоцитів, що призводить до підвищення рівня загального білірубіну переважно за рахунок прямої фракції.
Одночасно з підвищенням рівня прямого білірубіну в крові відбувається погіршення його екскреції з жовчю. Це призводить до того, що кал стає гіпохолічним. Сеча, навпаки, темніє, що пов'язано з підвищенням вмісту жовчних пігментів (прямого білірубіну).
Іншими характерними лабораторними показниками печінкової жовтяниці є:
1. підвищення рівня трансаміназ переважно за рахунок АЛТ (аланінамінотрансферази);
2. зниження рівня альбуміну внаслідок пригнічення білково-синтетичної функції печінки.
Докладніше про те, що якісь інфекції призводять до розвитку паренхіматозної жовтяниці, читайте далі.
Читайте також: Інфекційний мононуклеоз: сучасні методи діагностики захворювання
Підпечінкова жовтяниця виникає внаслідок порушення екскреції жовчі
Причиною розвитку підпечінкової жовтяниці є порушення виділення жовчі у дванадцятипалу кишку внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів конкрементами, післяопераційним звуженням жовчної протоки, здавлення загальної жовчної протоки головної підшлункової залози тощо. Це призводить до того, що жовч не надходить у кишечник і, як наслідок, не відбувається утворення стеркобіліну та уробіліну.
При підпечінковій жовтяниці кал стає охолонним, а сеча забарвлюється в оранжево-коричневий колір за рахунок жовчних пігментів. Даний тип жовтяниці часто супроводжується появою свербежу шкіри, асоційованого з холестазом.
Серед лабораторних ознак, що свідчать про підпечінкову жовтяницю, слід виділити підвищення рівнів ГГТП (Гамма-глутамілтранспептидази), ЛФ (лужної фосфатази) та кон'югованих жовчних кислот. Також може спостерігатися підвищення трансаміназ, але значно менш значно, ніж при паренхіматозній жовтяниці.
Які інфекції можуть супроводжуватися розвитком синдрому жовтяниці
Жовтяниця як прояв інфекції найчастіше виникає внаслідок безпосереднього ураження печінки інфекційним патогеном. Печінкова жовтяниця супроводжує такі інфекційні захворювання, як жовтяничні форми вірусних гепатитів (А, В, С, D та Е), гострі вірусні гепатити змішаної етіології (В та D), інфекційний мононуклеоз (у 10% випадків).
Жовтяниця супроводжує такі інфекційні захворювання, як жовтяничні форми вірусних гепатитів (А,В,С,D та Е), гострі вірусні гепатити змішаної етіології (В та D), інфекційний мононуклеоз (10% випадків), а також деякі гельмінтози, протозоози та спірохетози.
Яскрава жовтяниця на тлі лихоманки супроводжує лептоспіроз (у таких випадках також мають місце поразка нирок і геморагічний синдром), малярію (характерна типова температурна крива).
Серед гельмінтозів, для яких характеру жовтяниця, слід виділити ехінококоз, альвеококоз, фасціольоз, клоноргосп, токсокароз і шистосомоз.
Звичайно, перелічені вище захворювання далеко не вичерпують весь той список нозологій, при яких може виникати жовтяничний синдром. Разом з тим, слід пам'ятати, що жовтяниця – це ізольований синдром, який необхідно розглядати лише в сукупності зі скаргами пацієнта, його епідеміологічним анамнезом, даними об'єктивного огляду та результатами додаткових методів дослідження.
Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Інфектологія». Можливо, Вас також зацікавить: Чи винні брудні руки: сучасний погляд на вірусний гепатит.
Поділіться:
Додати коментар