Ангіоотек є наслідком реакції судин глибоких шарів шкіри та слизових оболонок, що супроводжується місцевим розширенням та підвищенням проникності кровоносних судин унаслідок викиду певних медіаторів. Специфічні механізми в клітинах, які сприяють підвищенню проникності стінок, до кінця не вивчені.  Основними медіаторами, які викликають ангіоотеки, є гістамін та брадикінін. Ангіоотек, обумовлений викидом гістаміну, аналогічний кропивниці з етіології, механізму розвитку та лікування. Який механізм розвитку та симптоми ангіоотеку?

Який механізм розвитку спадкових ангіоотеків?

Брадикінін є нанопептидом, який секретується при активації контактної системи, здатної підвищувати проникність судин за рахунок зв'язування зі своїм рецептором на ендотеліальних клітинах. Залежно від фармакологічних властивостей розрізняють 2 види рецепторів до брадикініну – ndash; BKR1 та BKR2. Брадикінін утворюється із високомолекулярного кініногену за участю калікреїну плазми. Калікреїн продукується із зимогену в процесі активації фактора згортання крові ХІІ під час активації контактної системи. Механізм, що приводить в активність цю систему, поки що не вивчений. Інгібітор ХІІ, калікреїн плазми та С1 – інгібітор беруть участь у контролі активації контактної системи.

При порушенні функції С1 – інгібітор може виникнути викид брадикініну, що призводить до розвитку симптомів ангіоотека.

В результаті дії фактора, що ініціює, недостатність С1 – інгібітора призводить до неадекватної та надмірної секреції брадикініну. Саме так підвищується судинна проникність, що сприяє розширенню гладкої мускулатури, зазначає estet-portal.com. Подальше накопичення рідини в тканинах провокує симптоми набряку. Таким чином, у плазмі пацієнтів з ангіоотеком спостерігається підвищення рівня брадикініну на тлі недостатності С1 – інгібітора.

Виділяють 2 форми спадкового ангіоотеку:

  • спадковий ангіоотек внаслідок недостатності С1 – інгібітора;
  • ангіоотек із нормальною кількістю С1 – інгібітору.

Клінічні прояви та основні симптоми ангіоотека

Фахівці загального профілю повинні знати клінічні прояви та симптоми ангіоотека для раннього виявлення патології та для своєчасного спрямування пацієнтів до алерголога. імунологу.

Найчастіше ангіоотек проявляється у перші два десятиліття життя. Найчастіше перші симптоми захворювання дебютують у дитячому віці, частота нападів дуже варіабельна. До загострень хвороби призводять деякі фактори.

mekhanizm-razvitiya-i-osnovnye-simptomy-angiooteka

Провокаційні фактори розвитку симптомів ангіоотека:

  • механічні травми різної інтенсивності;
  • малоінвазивні діагностичні процедури;
  • екстракція зуба;
  • хірургічне втручання;
  • інфекції;
  • стрес;
  • алкоголь.

Для брадикінінових ангіоотеків характерним є поступовий розвиток симптомів захворювання. Набряк повільно наростає протягом 12-36 годин та дозволяється протягом 2-5 днів. Абдомінальні симптоми зникають через добу. Ангіоотеки присутні на різних частинах тіла – шия, тулуб, шкіра обличчя, кінцівки. Приступоподібна біль у животі характерна для болю в животі. ангіоотека у шлунково-кишковому тракті.

Важкі напади тривають 72 – 96 годин, погіршуючи якість життя та значно знижуючи працездатність. Майже у всіх пацієнтів протягом життя трапляється хоча б один напад ангіоотеки верхніх дихальних шляхів із ризиком розвитку асфіксії.

Більшість атак симптомів ангіоотека починається з відчуттів тремтіння, шкірного поколювання, розбитості та слабкості.

Висипання та свербіж не характерні для ангіоотека, проте багато нападів супроводжуються наявністю гігантської nbsp; кільцеподібної еритеми. При ангіоотеці органів шлунково – кишкового тракту пацієнти скаржаться на коліки та біль розлитого характеру у очеревині. Клінічна картина часто нагадує «гострий живіт» чи кишкову непрохідність. Рання діагностика симптомів ангіоотека запобігатиме небезпечним ускладненням.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити