Реактивна артропатія. Для яких захворювань характерні біль у суглобах?

Наявність патологічного процесу в якомусь органі часто супроводжується реакцією всього організму. Багато хронічних процесів характеризуються розвитком артропатії. Тоді пацієнти гадають, що мають ще одну хворобу, яку потрібно лікувати. Насправді це реактивні зміни у суглобі, які проявляються артритами та артралгіями. Ці зміни у суглобах зникають під час лікування основного захворювання. Дізнайтеся, які хронічні патології можуть супроводжуватись артропатією? Прояви артропатії за різних хвороб читайте на estet-portal.com

Як уражаються суглоби при синдромі Рейтера?

Синдром Рейтера супроводжується розвитком тріади симптомів: ураження органів зору, сечостатевої системи та суглобів. Причинами синдрому стають хламідії, шигели, сальмонели та ін. Зазвичай спочатку з'являються симптоми гострої сечостатевої інфекції (уретрит, цистит), або ентероколіт. Потім уражаються очі з розвитком кератиту, ретиніту, іридоцикліту, кон'юнктивіту чи увеїту. Артропатія розвивається за місяць – півтора після інфікування.

Часто розвиток артропатії є першим із симптомів, з яким пацієнт звертається до лікаря, не помічаючи інших проявів хвороби або не пов'язуючи їх із болями в суглобі. Як правило, уражаються суглоби нижніх кінцівок, поразка несиметрична. Суглоби залучаються до процесу знизу нагору, поступово уражаються всі суглоби верхніх кінцівок. При цьому вони гіперемовані, набряклі, іноді виявляється випіт. Можливий розвиток сакроілеїту або п'яткового бурситу.

Артропатія на тлі інфекційних та паразитарних захворювань

Розвиток багатьох інфекційних та паразитарних хвороб супроводжується артропатією. Так, бруцельоз, трихінельоз та хвороба Лайма розвиваються з болями в суглобах летючого характеру, іноді у поєднанні з міалгією. Епідемічний паротит супроводжується артропатією, яка носить мігруючий характер із можливим запаленням перикарду, що нагадує клініку ревматоїдного артриту. Вітряна віспа та інфекційний мононуклеоз також супроводжуються неяскраво вираженою артропатією.

На тлі менінгококової інфекції артропатія проявляється у вигляді моноартриту колінного суглоба, що розвивається через кілька днів після початку хвороби. Вірусний гепатит розвивається із симетричним ураженням великих суглобів, а також дрібних суглобів кисті. Болі у суглобах зазвичай з'являються ще до появи жовтяниці.

Особливості артропатії за наявності патологій імунної, ендокринної та судинної систем:

• Артропатії при васкулітах. Синдром Такаясу, вузликовий періартеріїт та гранулематоз Черджа – Страуси, як правило, протікають у формі артралгій. Хвороба Кавасакі характеризується артритами чи артралгіями. Симетричне ураження великих суглобів спостерігається при хворобі Шенлейн – ndash; Геноха та гранулематоз Вегенера. Зазначається, крім больового синдрому, ще припухлість тканин.
• Алергічна артропатія. Розвиток алергічних реакцій може супроводжуватись болем у суглобах. Причому артропатія може виникнути відразу після контакту з алергеном, і через деякий час. Суглобовий синдром проявляється болем під час руху та у стані спокою. Артропатія зникає на тлі проведення десенсибілізуючої терапії.
• Артропатія також спостерігається при клімаксі, цукровому діабеті, гіперпаратиреозі, гіпо- та гіпертиреозі.

Прояв артропатії при патологіях внутрішніх органів

Найвідомішою артропатією при патологіях внутрішніх органів є синдром Марі. Бамбергер, який супроводжується деформацією нігтів і пальців. Нігті стають схожими на годинникове скло, а пальці набувають вигляду барабанних паличок. Така деформація розвивається на тлі осифікуючого періостозу дистальних відділів трубчастих кісток, який з'являється при реакції кісткової тканини на порушення кістково-основної рівноваги та дефіциту кисню. Такий синдром розвивається при патологіях легеневої системи.

Хвороба Крона та НЯК супроводжуються розвитком гострих мігруючих артритів з ураженням колінних та гомілковостопних суглобів. Після проведеного курсу лікування гострі прояви артропатії зникають протягом двох місяців.