Псоріаз є поширеним, хронічним запальним захворюванням, яке в першу чергу вражає шкіру, а іноді й суглоби. Псоріаз зачіпає приблизно 2% населення, з рівним розподілом між статями.
Краплястий псоріаз є особливою формою, що характеризується вираженою клінічною картиною з поширенням невеликих (від 0,5 до 1,5 см) еритематозних оранжево-рожевих папул, розташованих переважно на тулубі.
Бляшковий (вульгарний) псоріаз характеризується наявністю відмежованої червоної ділянки запаленої шкіри, що піднімається над поверхнею шкіри, покритою сріблясто-білими лусочками; часто має місце симетричне розподілення по тілу.
У статті estet-portal.com ви зможете детально ознайомитися з ефективністю ерадикації бета-гемолітичного стрептокока для терапії псоріазу.
Менеджмент псоріазу: обґрунтованість тонзилектомії та антибіотиків
Патогенез псоріазу досі не повністю відомий. Запальна імунна відповідь, що включає активацію Т-лімфоцитів, дендритних клітин, нейтрофілів та кератиноцитів, призводить до формування запального інфільтрату та швидкого оновлення шкіри.
Псоріаз зустрічається у людей із генетичною схильністю.
Фактори, які можуть посилити генетичну схильність, включають травму шкіри, куріння, алкоголь, емоційний стрес чи наркотики. Патогени, зокрема бета-гемолітичні стрептококи, вважаються ініціаторами.
Читайте нас у Facebook
Деякі бактерії є суперантигенами, що означає, що вони здатні викликати множинні імунні реакції, які призводять до стимуляції Т-клітин та активації цитокінів. Недавнє дослідження показало пряме залучення стрептококової інфекції до патологічних механізмів псоріазу, таких як виробництво інтерлейкіну 17 (IL-17) та активацію епідермальних клітин.
Антистрептококова тактика при терапії краплеподібного та бляшкового псоріазу
Терапія бляшкового псоріазу включає топічні кортикостероїди та/або аналоги вітаміну D, фототерапію та системні препарати.
Для терапії краплеподібного псоріазу або спалахів хронічного бляшкового псоріазу запропоновано антибіотики або тонзилектомію; ці процедури були введені на підставі підозрюваного взаємозв'язку між бета-гемолітичним стрептококом і гострими проявами псоріазу.
У сучасній практиці деякі лікарі призначають антибіотики при гострому краплеподібному псоріазі в контексті супутньої інфекції, головним чином фарингіту, як лікування першої лінії або додатково до рекомендованих процедур. Проте дослідження, проведені у різних країнах, не згадували про застосування антибіотикотерапії.
Лікування псоріазу: досвід застосування вітаміну D
Пошук інформації про ефективність призначення антибіотиків та проведення тонзилектомії з метою ерадикації бета-гемолітичного стрептокока при псоріазі був проведений у наступних базах даних: спеціалізований реєстр Кокрейнівської групи з шкірних захворювань (Cochrane Skin Group), Кокрейнівський центральний реєстр контрол of Controlled Trials - CENTRAL), Embase, MEDLINE, LILACS до січня 2019 р. включно. Результати опубліковано у Кокрейнівській базі даних систематичних оглядів 5 березня 2019 р.
Терапія псоріазу допоміжними методами
У 1 дослідженні (N = 43) оцінювали пеніцилін (50000 міжнародних одиниць (МЕ)/кг/добу, 14 днів) проти еритроміцину (250 мг 4 рази/добу, 14 днів) проти відсутності терапії. Побічні явища та зміни шкіри не вимірювали.
У 1 дослідженні (N = 20) оцінювали пеніцилін (1,6 MU (млн одиниць) внутрішньом'язово 1 раз/день) та відсутність терапії. Через шість тижнів не спостерігалося статистично значущої різниці між цими двома групами у кількості учасників зі шкірними проявами.
У 1 дослідженні (N = 20) оцінювали рифампіцин (300 мг двічі на день, 14 днів) порівняно з плацебо. Зміни шкіри не вимірювали.
У 1 дослідженні (N = 50) оцінювали тривале лікування азитроміцином (500 мг на добу) проти вітаміну С. У групі азитроміцину були зареєстровані побічні явища (10 із 30 мали нудоту та абдомінальний біль). У групі азитроміцину 18/30 проти 0/20 учасників групи вітаміну С досягли PASI 75 (Індекс тяжкості ураження псоріазом) наприкінці 48 тижня лікування.
У 1 дослідженні (N = 29) оцінювали тонзилектомію порівняно з відсутністю лікування. У 1/15 у групі тонзилектомії та 0/14 у групі без лікування досягнуто PASI 90; та 3/15 учасників групи тонзилектомії та 0/14 у групі без лікування досягнуто PASI 75.
Автори оцінили достовірність доказів як дуже низьку для всіх повідомлених результатів, оскільки п'ять включених досліджень були з високим ризиком упередженості, результати були неточними, а у випробуваннях брала участь невелика кількість учасників, майже не було дітей.
Немає впевненості в точності отриманих результатів, а також в ефективності та безпеці антистрептококових втручань.
Дякую, що залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Можливо Вас зацікавить Наскільки важливо правильно та своєчасно визначити стадію псоріазу
Поділіться:
Додати коментар