Причины развития синдрома хронической тазовой боли

Тазовий біль ─ це не лише медична, а й психосоціальна проблема. У жінок, які страждають на хронічний тазовий біль, часто спостерігаються підвищені показники стресу, тривожності та депресії, а також труднощі у формуванні особистих стосунків. Партнери таких жінок часто відчувають емоційні розлади, замкнутість та почуття безсилля у спробах налагодити нормальні взаємини.

Дізнайтеся у статті на estet-portal.com при яких патологіях найчастіше розвивається синдром хронічного тазового болю.

Ендометріоз як поширена причина хронічного тазового болю

Ендометріоз ─ найпоширеніша гінекологічна причина ХТБ, характерним проявом якої є значні коливання болю протягом менструального циклу.

Читайте нас у Instagram!

Тому жінкам з циклічним синдромом хронічного тазового болю доцільно емпірично призначати гормональну терапію протягом не менше 3-6 місяців до проведення діагностичної лапароскопії (Royal College of Obstetricians and Gynecologists). >

Читайте також: Хронічний цистит: етіологія та клінічна картина

Доведену ефективність мають пероральні контрацептиви, аналоги гонадотропін-рилізинг гормону (ГРГ), гестагени і даназол, проте їх профілі безпеки суттєво відрізняються. Так, в одному порівняльному дослідженні жінки, які отримували аналоги ГРГ, мали більш виражене зменшення показників болю в порівнянні з тими, хто приймав оральні контрацептиви, але в них спостерігалося значне зниження мінеральної щільності кісток. /p>

 

My default image

 

Такий несприятливий вплив аналогів ГРГ можна пом'якшити шляхом додавання низьких доз норетиндрону, естрогену або комбінації естрогену і прогестерону, що одночасно зменшує припливи і вагінальні симптоми.

Цистит та міофасціальний синдром при хронічному тазовому болю

Проміжний цистит супроводжує ендометріоз та ХТБ у 60% пацієнтів. В цих умовах як початкова терапія показаний пентозану полісульфат натрію, пероральне застосування якого при інтерстиціальному циститі затверджене Управлінням з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (Food and Drug Administration, FDA). Цей препарат відновлює захисний шар глікозаміногліканів у сечовому міхурі. Для лікування ніктурії, що асоціюється з інтерстиціальним циститом, рекомендується також амітриптилін.

Читайте також: Фармакотерапія хронічної ниркової недостатності

Нещодавно проведений систематичний огляд терапії хронічного тазового болю продемонстрував ефективність нервово-м'язової блокади у пацієнтів із симптомами міофасціального болю.

Встановлено нижчі показники болю через 6 місяців після застосування ботулінічного токсину у жінок з хронічним тазовим болем, спричиненим спазмом тазового дна, порівняно з жінками, яким вводили плацебо.

Венозний застій при хронічному тазовому болю

При синдромі венозного тазового застою можна застосовувати гормональну, рентгенологічну чи хірургічну терапію. У учасниць дослідження з болем внаслідок тазового застою застосування медроксипрогестерону ацетату або агоніст ГРГ гозереліну, які значно покращували тазові симптоми.

 

My default image

 

Кокранівський огляд нехірургічного лікування хронічного тазового болю, викликаного синдромом тазового застою або спайками, виявив, що при застосуванні медроксипрогестерону ацетату переважно спостерігається зниження болю на 50% з тривалістю дії препарату до 9 місяців. із пацієнтками, які приймали плацебо. У порівняльних дослідженнях аналоги ГРГ ефективніше зменшували хронічний тазовий біль, ніж гестагени. Рентгенологічна терапія щодо ефективності усунення ХТБ не поступається гістеректомією і навіть має перевагу, оскільки цю процедуру можна проводити в амбулаторних умовах.

Читайте також: Діагностика, лікування та профілактика сечокам'яної хвороби з діагнозом позиції доказової медицини

Синдром роздратованої товстої кишки ─ найбільш ймовірна причина, за умови поєднання хронічного тазового болю зі змінами консистенції калу або частоти дефекації. Таким пацієнтам часто призначають спазмолітики, але антихолінергічні ефекти можуть посилити запори. Дієтотерапія та додавання до раціону продуктів, багатих харчовими волокнами, покращують симптоми.

Фізична терапія спрямована на відновлення сили, еластичності, балансу та координації м'язів тазового дна і навколишніх попереково-тазових м'язів, що покращує функції кишечника, сечового міхура і статевих органів. Особливо показана пацієнтам з диспареунією, вагінізмом або точковою хворобливістю при огляді. Цей вид лікування проводить фізичний терапевт, застосовуючи спеціальні техніки тренування м'язів тазового дна.

Читайте також: Чоловіча гормональна контрацепція: основні особливості

Метою релаксаційних вправ є зниження тонусу надміру активних м'язів тазу, що покращує симптоми хронічного тазового болю, вульводинії та невралгії промежини. Пацієнтці повідомляють, що саме викликає надмірний тонус м'язів тазового дна, і пропонують комплекс вправ, які зменшують тонус м'язів.

Більше корисної інформації на нашому каналі в Youtube:

>

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити