Поява у пластичній хірургії можливості використання шкірних трансплантатів стала справжнім відкриттям, оскільки саме завдяки цьому методу стало можливим закриття великих ран та дефектів на шкірі пацієнта. Пересаджену ділянку з донорського місця підбирається з урахуванням усіх особливостей реципієнтної зони. Таким чином, вдається не просто відновити пошкоджену шкіру, але й досягти гарного естетичного ефекту. Головним ускладненням після проведення подібних оперативних втручань є відторгнення трансплантату. Як уникнути подібних наслідків після пересадки шкірного трансплантату – Читайте на estet-portal.com.
Як запобігти відторгненню трансплантата: основні методи
Відторгнення трансплантату – це ситуація, за якої в організмі запускається імунна відповідь на пересадку тканини, внаслідок чого відбувається її відторгнення. При пересадці шкірного трансплантата завжди є ймовірність його відторгнення. Для того, щоб запобігти некротичним процесам у пересаджених тканинах важливо враховувати деякі важливі аспекти всього процесу пересадки. У приживленні шкірного трансплантата важливу роль відіграє достатня васкуляризація реципієнтного місця або підготовлена грануляційна тканина, а також щільного контакту з трансплантатом. Дотримання та забезпечення всіх цих умов допомагає запобігти відторгненню шкірного трансплантату.
Відторгнення трансплантату:
- васкуляризація реципієнтного ложа та відторгнення трансплантату: у чому зв'язок;
- яку роль у процесах відторгнення трансплантату відіграє його кровопостачання;
- бактеріальне забруднення рани може спричинити відторгнення трансплантату.
Васкуляризація реципієнтного ложа та відторгнення трансплантату: у чому зв'язок
Достатнє кровопостачання реципієнтного ложа оцінюється деякими пластичними хірургами за характером зростання грануляційної тканини. Якщо грануляції зростають, це означає, що кровопостачання відбувається достатньою мірою. При цьому трансплантат не обов'язково повинен бути пересаджений саме на грануляційну тканину, перш за все його потрібно помістити в ложе, що добре постачається. Видалення епітелію з реципієнтного ложа супроводжується збільшенням числа кровоносних судин у цій зоні, що значно підвищує виживання пересаджених трансплантатів. Таким чином, підтримання достатнього кровопостачання в реципієнтній зоні дозволяє запобігти відторгненню трансплантату.
Яку роль у процесах відторгнення трансплантата відіграє його кровопостачання
Важливу роль у виникненні відторгнення трансплантата також відіграє васкуляризація самої ділянки шкіри, що пересаджується. Можна виділити два основні фактори:
- плазматичне просочування: відразу після контакту з реципієнтною зоною трансплантат починає абсорбувати плазматичну рідину, що виробляється поверхнею рани. Протягом перших 48 годин після пересадки трансплантат абсорбує плазматичну рідину, що призводить до збільшення його ваги, і тільки після цього часу починається кровообіг у трансплантаті;
- вростання кровоносних судин: протягом перших 48 годин після пересадки у фібринову сітку, яка пов'язує трансплантат з реципієнтним ложем, проростають капіляри. Якщо між трансплантатом і реципієнтним ложем утворюється гематома або сірка – ці процеси порушуються, внаслідок чого може відбутися реакція відторгнення трансплантату.
Бактеріальне забруднення рани може спричинити відторгнення трансплантату
Існують важливі відмінності між реципієнтним ложем, яке було підготовлене до трансплантації шкіри безпосередньо перед нею, та деякий час існуючою раною. У другому випадку, крім необхідного для запобігання відторгненню трансплантата достатнього кровообігу, важливу роль також відіграє бактеріальна характеристика рани. Якщо рана містить більше 100 бактерій на грам тканини, вона є інфікованою і це означає, що трансплантата не приживеться. У ситуації з тривалим часом існуючої раною важливо провести оцінку її бактеріальної забрудненості і при необхідності видалити бактерії шляхом механічного очищення рани та промивання її пульсуючим струменем рідини. Грануляційна тканина з такої рани видаляється шляхом вишкрібання тупою стороною скальпеля.
Поділіться:
Додати коментар