У спектрі небажаних побічних реакцій при застосуванні антимікробних препаратів однією з важливих проблем є їх кардіотоксичний ефект.
У ряді публікацій подовження інтервалу Q-T під час проведення ЕКГ, розглядається як групова властивість фторхінолонів (ФГ).
Раніше, у зв'язку з кардіотоксичним ефектом, високоефективний препарат грепафлоксацин був відкликаний з фармацевтичного ринку компанією-виробником.
Докладніше про особливості застосування фторхінолонів та схеми їх призначення, читайте у статті на estet-portal.com.
- Токсичні ефекти застосування фторхінолонів
- Дослідження ускладнень при використанні фторхінолонів
- Результати дослідження розвитку кардіотоксичності при застосуванні фторхінолоно в
Токсичні ефекти застосування фторхінолонів
Підставою для занепокоєння щодо токсичних ефектів від застосування фторхінолонів послужили три повідомлення про розвиток серцевої аритмії на кшталт torsade de pointes, без смерті.
Читайте нас у Instagram!
В експериментах на тваринах встановлено, що при швидкому введенні фторхінолонів, вони викликали подовження інтервалу QT.
Найбільш виражений вплив на провідну систему серця має спарфлоксацин, а також клінічні прояви кардіотоксичності реєстрували при застосуванні:
- левофлоксацину;
- офлоксацину;
- моксифлоксацину;
- гатифлоксацину;
- ципрофлоксацину.
Механізм впливу на серце полягає в тому, що фторхінолони є блокаторами гена HERG, який кодує швидкі калієві канали.
Блокада призводить до затримки іонів калію у клітці та подовження періоду реполяризації.
Клінічно це проявляється подовженням інтервалу QT та підвищенням ймовірності виникнення torsades de pointes.
Результати останніх досліджень підтверджують.
Дослідження ускладнень при використанні фторхінолонів
Вчені з Університету Британської Колумбії (University of British Columbia, Vancouver, British Columbia, Canada) провели дослідження, в якому підтвердили, що застосування пероральних фторхінолонів пов'язане з патологією серцево-судинної системи, а саме з підвищенням ризику аортальної абомітральної регургітації.
За допомогою аналізу диспропорції та дослідження випадок-контроль вивчено вплив пероральних фторхінолонів на підвищення ризику аортальної та мітральної регургітації.
Для оцінки були використані дані системи звітів Управління з контролю за продуктами та лікарськими засобами США (FDA) про небажані явища при прийомі препаратів, а для відповідного дослідження використано випадкову вибірку пацієнтів з бази даних США PharMetrics Plus.
Як уберегти себе в період холодів: унікальні дані про вакцинацію проти вірусу грипу
Поточний вплив фторхінолонів розцінювали як призначення ФГ у день певної (індексної) дати або за 30 днів до реєстрації ускладнень.
Недавнім впливом фторхінолонів розцінювалося використання у терміни з 31-го по 60-й дні, а колишній вплив − протягом 61 дня/365 днів.
Пацієнтів, які отримували амоксицилін та азитроміцин, порівнювали з іншими, які приймали внутрішньо фторхінолони для оцінки відношення шансів (ЗШ).
Результати дослідження розвитку кардіотоксичності при застосуванні фторхінолонів
У дослідженні виявлено 12505 випадків розвитку побічних ефектів та ускладнень при застосуванні фторхінолонів, 125020 пацієнтів віднесено до групи контролю.
Скориговане ставлення шансів для пацієнтів, які застосовували фторхінолони з поточним впливом, порівняно з пацієнтами, які приймали амоксицилін та азитроміцин, що склало 2,40 (95% ДІ 1,82-3,16) та 1,75 (95%) ДІ 1,34-2,29) відповідно.
Які існують клінічні форми аденовірусного кон'юнктивіту
Отримані результати показують, що високий ризик аортальної та мітральної регургітації спостерігається при поточному впливі фторхінолонів, знижуючись при недавньому впливі.
При використанні ФГ у разі минулого впливу жодного ризику не спостерігалося.
Для того щоб підтвердити або спростувати цю інформацію, необхідні подальші спостереження та дослідження, оскільки фторхінолони в клініці є препаратами резерву при розвитку тяжких інфекційних захворювань.
Поділіться:
Додати коментар