Причины, факторы риска и профилактика развития пеленочного дерматита

К пелюшковому дерматиту відноситься будь-який клінічний прояв у вигляді шкірного запалення, що виникає на покритій пелюшкою ділянці. Більшість запалень шкіри − це подразнення, спричинене вологою, теплом або різними ферментами, які є основними подразниками шкіри.

Існує висока поширеність пелюшкового дерматиту серед дітей, які потребують використання пелюшок. Було встановлено, що загальна поширеність пелюшкового дерматиту становить 7-43,8%. У віці до 24 місяців відзначають найбільшу поширеність цієї патології, пік захворюваності припадає на вік від 9 до 12 місяців.

Читайте у статті на estet-portal.com про основні причини розвитку та методи профілактики пелюшкового дерматиту.

Фактори ризику розвитку пелюшкового дерматиту

Існує багато факторів ризику, які, як було встановлено, підвищують ймовірність виникнення пелюшкового дерматиту. Ці фактори включають інфекцію шлунково-кишкового тракту, тип підгузника, що використовується, і частоту зміни пелюшок.

Читайте нас у Instagram!

>

Тайські вчені вирішили вивчити питання поширеності та факторів ризику розвитку пелюшкового дерматиту у дітей. Це було тривале дослідження, в якому брали участь 1153 дитини. Дослідники проводили дослідження протягом трьох років на кафедрі педіатрії медичного факультету університету Кхон Каєна (Khon Kaen University) у Таїланді. Вчені використовували одно- та багатофакторний логістичний регресійний аналіз для визначення зв'язку між розвитком пелюшкового дерматиту та можливими факторами ризику його виникнення.

Що повинен знати дерматолог про кропив'янку у дітей

My default image

>

Встановлювали діагноз пелюшкового дерматиту в цьому дослідженні на підставі повідомлення батьків про будь-які шкірні висипання в області використання підгузків протягом останніх 6 місяців. Можливі фактори ризику розвитку пелюшкового дерматиту: інфекції шлунково-кишкового тракту, тип підгузника та частота зміни пелюшок. Автори вперше оцінили зв'язок між кожним фактором ризику та розвитком пелюшкового дерматиту.

Дослідження причин розвитку пелюшкового дерматиту

Загалом до дослідження було залучено 1153 дитини: 585 (50,7%) хлопчиків та 568 (49,3%) дівчаток. Їх вік коливався від 1 до 24 місяців (медіана = 6 місяців), із середнім віком 8,7 міс. Поширеність пелюшкового дерматиту становила 36,1% (416/1153). Найбільша поширеність виявлена ​​серед дітей віком від 1 до 6 місяців (47,9%). У цій віковій групі також зафіксована значно вища поширеність пелюшкового дерматиту, ніж в інших трьох вікових групах (7-12; 13-18 та 19-24 місяців). Не було суттєвих відмінностей між поширеністю за статевою приналежністю (хлопчики 37,4% (219/585) проти дівчат 34,5% (249/721)).

Методи профілактики атопічного дерматиту у дітей

Фактори ризику, які мали статистично значущий зв'язок із розвитком пелюшкового дерматиту: 1) наявність алергічних захворювань; 2) зміна підгузків менше 3 разів за ніч; 3) попередні епізоди пелюшкового дерматиту в анамнезі; 4) використання тканинних пелюшок; 5) місцеве нанесення дитячого талькового порошку в галузі використання пелюшок за наявності пелюшкового дерматиту.

Основні алергічні захворювання (атопічний дерматит, алергічний риніт, бронхіальна астма та харчова алергія на білок коров'ячого молока) були зафіксовані як такі, що мають значну асоціацію з виникненням пелюшкового дерматиту.

Тому, якщо у дитини властиві в анамнезі дані захворювання або обтяжений сімейний анамнез і у зв'язку з цим високий ризик їх розвитку, необхідно звернути увагу на профілактику пелюшкового дерматиту в даній категорії дітей.

Тальковий порошок підвищує ризик розвитку пелюшкового дерматиту

Зміна підгузків менше 3 разів за ніч та використання дитячого талькового порошку підвищували ризик розвитку пелюшкового дерматиту серед досліджуваної популяції. Тому майбутні стратегії профілактики пелюшкового дерматиту в цій віковій групі повинні ґрунтуватися на частій зміні пелюшок (особливо вночі) та нанесенні пелюшкового крему, що містить декспантенол, замість дитячого талькового порошку в зоні контакту шкіри дитини з пелюшками.

Тендітна шкіра: клінічна картина, діагностика та лікування бульозного епідермолізу

My default image

>

При виконанні даних рекомендацій та попередженні контакту шкіри з агресивними миючими засобами, використанні гіпоалергенних, дерматологічно протестованих косметологічних засобів, можна уникнути розвитку пелюшкового дерматиту.

Лікування червоного плоского лишаю: коли хвороба вражає найменших.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити