Мінімум у 20-25% людей хоча б раз у житті була кропив'янка. На відміну від багатьох нозологій, діагностика та лікування яких викликають протиріччя та дискусії, підходи до терапії у разі кропив'янки у світі практично однакові.
Але, якщо кропив'янка має хронічний перебіг або не реагує на першу лінію лікування, терапія може спричинити труднощі у багатьох дерматологів.
Estet-portal.com підготував повний огляд інформації про механізми виникнення, методи діагностики та лікування кропив'янки у дітей.
Симптоми кропив'янки у дітей
Кропивниця − це висипання на шкірі, елементи яких виступають над поверхнею, мають еритематозну основу, зазвичай супроводжуються свербінням і описуються пацієнтами як "бульбашки".
Читайте нас у Instagram!
>Вони виникають через коротку екстравазацію плазми крові в дерму. Кропив'янка буває різна: у вигляді як одиночних, так і множинних і схильних до злиття елементів, нагадує опік кропивою, укус бджіл. Висипання досить швидко проходять (найчастіше протягом доби), не залишаючи за собою патологічних змін шкіри. Якщо з'являються інші, то вони локалізуються в іншому місці.
Методи профілактики атопічного дерматиту у дітей
Постійним супутником кропив'янки є свербіж, але біль, як і поразки інших органів та систем, зокрема суглобів, для неї не характерні. Виділяють гостру (висипання зберігаються до 6 тижнів) та хронічну (більше 6 тижнів) кропивницю, а також рецидивну форму захворювання.
Причини виникнення кропив'янки у дітей
Гостру кропив'янку у дітей найчастіше викликають інфекційні агенти (віруси, бактерії, паразити), лікарські засоби, значно рідше − продукти харчування. Іноді її поява провокує вода. У зв'язку із значною варіабельністю провокуючих факторів в абсолютній більшості випадків визначити причину, на жаль, так і не вдається, тому встановлюють діагноз ідіопатичної кропив'янки.
Залежно від причин, виділяють три механізми розвитку кропив'янки:
1) IgE-опосередкований (аероалергени, контактні алергени, харчові алергени, отрута комах, ліки, паразитарні інфекції);
2) не-IgE-опосередкований (аероалергени (протеази), аутоімунні захворювання, бактеріальні інфекції, кріоглобулінемія, грибкові інфекції, лімфома, васкуліт, вірусні інфекції);
3) неімунологічно опосередкований (контактні алергени, підвищення температури тіла, харчові псевдоалергени, сонячне випромінювання, мастоцитоз, ліки (пряма дегрануляція опасистих клітин), фізичні стимули (холод, тепло, тиск, вібрація), вода).
Незалежно від тригера, який запускає процес, головним механізмом появи бульбашок, є локальний набряк у результаті екстравазації (виходу плазми з судин). Чим вона інтенсивніша, тим більш вираженим буде набряк.
Згідно з рекомендаціями Американської асоціації сімейних лікарів, перш за все, потрібно виключити анафілаксію у хворих з кропив'янкою (рівень доказовості С): оцінити життєво важливі ознаки та симптоми з боку дихальної, серцево-судинної, нервової систем, шлунково-кишкового тракту. >
Токсикодермія: причини, симптоми, лікування, профілактика
Якщо кропив'янка супроводжується набряком язика або горла, утрудненим диханням або зниженням артеріального тиску, слід запідозрити анафілаксію (може бути візуально помітний набряк). Це викликає необхідність термінового введення дитині адреналіну та медичного обстеження у стаціонарі. Також сьогодні доступні можливості самостійного введення в невідкладних ситуаціях епінефрину у шприц-ручках, цьому слід навчати дітей у разі схильності до анафілаксії.
Підходи до лікування кропив'янки у дітей
Основною симптоматичною терапією за наявності кропив'янки у дітей без анафілаксії є H1-блокатори II покоління (А), наприклад, лоратадин. Їх радять застосовувати замість Н1-блокаторів І покоління. При порівнянні ефективності антигістамінні засоби II покоління безпечні, вони не викликають холіноблокуючої дії, не викликають звикання.
Тендітна шкіра: клінічна картина, діагностика та лікування бульозного епідермолізу
Якщо рекомендована доза H1-блокаторів II покоління не забезпечує поліпшення та контролю симптомів кропив'янки, дозу дозволяється збільшити у 2-4 рази (С). Ця тактика не підходить у разі застосування H1-блокаторів I покоління, оскільки асоціюється зі зростанням ризику побічних ефектів при кропив'янці у дітей.
У важких випадках кропив'янки застосовують системні кортикостероїди (С) коротким курсом: хоча доказові дані щодо цього підходу обмежені, його досить широко використовують на практиці. Якщо кропив'янка має хронічний перебіг або не реагує на першу лінію лікування, терапія може додатково включати Н1-блокатори I та II покоління, Н2-блокатори (ранітидин, фамотидин) та антагоністи лейкотрієнових рецепторів (В).
Якщо перебіг кропив'янки у дітей неускладнений і не супроводжується іншими симптомами, крім сверблячки, лікування можна проводити в домашніх умовах. Протягом кількох годин чи днів симптоми проходять. Якщо висипання не зникають 7 днів, обов'язково слід звернутися до лікаря.
Лікування червоного плоского лишаю: коли хвороба вражає найменших.
Поділіться:
Додати коментар