Ендокринні захворювання, і особливо аутоімунний тиреоїдит, найчастіше діагностуються не відразу, тому що їх ранні симптоми сильно нагадують звичайну перевтому. Тиреоїдит може мати різні форми, оскільки буває зумовлений, наприклад, післяпологовим порушенням роботи щитовидної залози або прийомом деяких лікарських засобів, спровокований зовнішніми несприятливими факторами. Тим не менш, раннє виявлення тиреоїдиту допомагає своєчасно взяти під контроль це захворювання та не допустити руйнування щитовидної залози, розвитку інших ускладнень.

Що являє собою аутоімунний тиреоїдит

Сутність аутоімунного тиреоїдиту полягає в розвитку хронічного запалення тканини щитовидної залози, коли відбувається руйнування її фолікулярних  клітин. Запалення розвивається через   активного проникнення в паренхіму щитовидної залози Т-лімфоцитів та зростання їх кількості. Антитіла поступово руйнують структуру залози, порушують її функції, через що. значно скорочується виробництво тиреоїдних гормонів та розвивається гіпотиреоз.

Тиреоїдит може розвинутись після пологів через те, що в період вагітності імунна система була певною мірою пригнічена, а потім відбулася її надмірна реактивація. При цій формі хвороби з часом може відновитись функція щитовидної залози, хоча трапляється і перехід до деструктивної форми. Аналогічний перебіг та прогноз має цитокін-індукована форма тиреоїдиту, яка буває обумовлена ​​прийомом ліків у зв'язку з деякими захворюваннями крові або гепатитом.

Аутоімунний тиреоїдит зазвичай має кілька фаз течії – еутиреоїдну (яка цілком може тягтися все життя), субклінічну, тиреотоксичну, гіпотреоїдну За формою прояву захворювання буває:

  • латентне – немає клінічних симптомів,
  • гіпертрофічний – збільшення розмірів щитовидної залози,
  • атрофічний – гіпотиреоз за клінічними ознаками.

Аутоімунний тиреоїдит може мати спадкову природу, коли кілька членів сім'ї хворі на гіпотиреоз, особливо в комбінації з іншими аутоімунними   захворюваннями.

postoyannaya-ustalost-i-plokhoj-son-vozmozhneye-priznaki-autoimmunno-

Чому може розвинутись аутоімунний тиреоїдит

Хоча аутоімунний тиреоїдит розвивається за спадкової схильності, все ж для того, щоб захворювання маніфестувало, потрібні певні несприятливі фактори, дія яких спровокує його розвиток. Такими факторами можуть бути:

  • сильні стреси, психотравмуючі ситуації;
  • перенесені тяжкі захворювання, особливо вірусні та інфекційні;
  • наявність в організмі вогнищ хронічної інфекції (тонзиліт, карієс);
  • тривале та безконтрольне вживання гормональних препаратів, йодовмісних засобів;
  • тривала надмірна інсоляція;
  • несприятлива екологія з надмірним вмістом у воді та їжі фтору, йоду.

Розвиток та перебіг аутоімунного тиреоїдиту на початкових стадіях практично безсимптомний: щитовидна залоза не болить, не збільшується в розмірах, її функції не порушені.  Надалі при розпитуваннях лікаря хворий може вказати на появу болю  у суглобах, швидку стомлюваність, зрідка – відчуття кома у горлі.

Якщо йдеться про тиреоїдит, що розвинувся після пологів, то його прояви зазвичай починаються приблизно через два тижні після появи дитини: жінка відчуває стомлюваність, порушення сну, загальну слабкість – і зазвичай списує ці прояви на втому у зв'язку з доглядом за малюком. Зрідка післяпологовий тиреоїдит може викликати сильніші симптоми. тахікардію, відчуття жару та підвищену пітливість, тремор рук, а також поєднуватися з післяпологовою депресією.

Особливості діагностики та терапії аутоімунного тиреоїдиту

При діагностиці аутоімунного тиреоїдиту важливо оцінити такі критерії захворювання:   наявність ознак гіпоехогенності щитовидної залози; (на УЗД-дослідженні), первинного гіпотиреозу, а також підвищення АТ-ТПО. Якщо хоча б один із цих критеріїв відсутній, то поставити діагноз аутоімунний тиреоїдит можна тільки як ймовірний, але не точний.

Специфічного лікування аутоімунного тиреоїдиту поки немає, скоригувати патологію так, щоб тиреоїдит не прогресував у бік гіпотиреозу, поки практично не вдається. Якщо ж процес все ж таки дійшов до гіпотиреозу, призначається замісна гормональна терапія, при поєднанні. з підгострим тиреоїдитом – рекомендовані глюкокортикоїди. Якщо при аутоімунному тиреоїдиті відбувається шипертрофія щитовидної залози зі здавлюванням органів середостіння, проводять хірургічне втручання.

Прогноз захворювання сприятливий, при своєчасно виявленому аутоімунному тиреоїдиті та постійному спостереженні за  пацієнтом можна контролювати функції щитовидної залози, вчасно вживати заходів та не допускати її деструкції.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити