Післяопераційний період у пластичній хірургії: тактика лікаря

Будь-яке оперативне втручання має своєрідний пролог та епілог – передопераційний та післяопераційний період. В естетичній хірургії, як і в будь-якому іншому хірургічному напрямку, успіх операції залежить не тільки від тактики хірурга та якості виконаної роботи, а й від правильної підготовки пацієнта до операції, а також від правильного ведення його в післяопераційному періоді. Остання має деякі особливості в пластичній хірургії, оскільки пацієнти часто хочуть якнайшвидше побачити остаточний результат, який легко може бути зіпсований при недотриманні рекомендацій фахівця. На estet-portal.com читайте про особливості ведення післяопераційного періоду у пластичній хірургії.

Особливості ведення післяопераційного періоду у пластичній хірургії

Кожна хірургічна операція пов'язана з пошкодженням здорових тканин, та післяопераційний період – цей час, за який операційна рана повністю гоїться. У пластичній хірургії цей період часу відіграє особливо важливу роль, оскільки необхідно досягти максимального естетичного ефекту, і процес загоєння рани має бути максимально комфортним для пацієнта.

Плануючи післяопераційний період, хірург має відповісти собі на кілька принципово важливих питань: коли знімати шкірні шви пацієнту, чи іммобілізувати прооперовану область, як додатково впливати на рану для максимального її захисту?

Від правильності ведення післяопераційного періоду безпосередньо залежить те, наскільки хорошим буде результат операції.

Післяопераційний період у пластичній хірургії:
• терміни зняття швів у післяопераційному періоді;
• іммобілізація тканин рани у післяопераційному періоді;
• використання фіксуючих покриттів у післяопераційному періоді.

Терміни зняття швів у післяопераційному періоді

Зняття швів є одним із найважливіших моментів у післяопераційному періоді. Оптимальні терміни зняття швів визначаються багатьма факторами, найважливішими з яких є вид шва, локалізація рани та умови її закриття:
• безперервний внутрішньошкірний шов, який травмує поверхню шкіри, видаляється через 7-10 днів за умови мінімального натягу тканин;
• безперервний обвивний шов знімається якомога раніше, тому що він може здавлювати поверхню шкіри по краях рани;
• матрацний та простий вузловий шов використовуються найчастіше у прихованих зонах і знімаються у строки від одного до двох тижнів після операції.

posleoperatsionnyj-period-v-plasticheskoj-khirurgii-taktika-vracha

Іммобілізація тканин рани у післяопераційному періоді

Іммобілізація прооперованої ділянки відіграє важливу роль, оскільки спокій і відсутність будь-яких рухів в ділянці рани створюють оптимальні умови для її загоєння і надають, певною мірою, протизапальну та знеболювальну дію. У разі спокою прооперованої області формується рубець невеликого обсягу, має більш сприятливі характеристики. Однак іммобілізацію потрібно проводити в межах кінцівки, в інших анатомічних зонах вона не проводитися з наступних причин:
• іммобілізація практично неможлива на шиї, животі, спині, обличчі та в області тазу;
• застосування пов'язок, необхідних для знерухомлення, може спричиняти значний дискомфорт пацієнтові та негативно впливати на його працездатність.

Тому в більшості випадків іммобілізація проводиться при поєднанні рани м'яких тканин із пошкодженням кісток, сухожиль, суглобів та інших важливих анатомічних утворень.

Використання фіксуючих покриттів у післяопераційному періоді

Фіксувати краї рани, що гояться в післяопераційному періоді, важливо в тих випадках, коли проводитися закриття складних ран, що мають ділянки, що зберігають великі фізичні навантаження. У цих місцях фіксація виконується за допомогою смужок липкого пластиру, здатного добре утримувати цю ділянку від розтягу протягом 2-4 тижнів. За рахунок такої фіксації попереджається розширення рубця, що формується. Використання пластиру необхідно припинити у випадках, коли на шкірі з'являються ознаки подразнення.