Новоутворення щитовидної залози є другою за поширеністю проблемою серед усієї ендокринологічної патології. Пацієнтів лякає інформація про вузл, що раптово з'явився в щитовидній залозі, тому що в голові відразу ж виникає страшне слово "рак". Але лякатися не варто, стаття про вузли щитовидної залози говорилося про те, що всього 10 % всіх новоутворень щитовидної залози можуть бути злоякісними, і для проведення максимально точної диференціальної діагностики необхідне використання такого методу діагностики, як біопсія щитовидної залози.

Які існують показання до проведення біопсії щитовидної залози

Тонкоголкова аспіраційна біопсія щитовидної залози – це метод, який застосовується як з діагностичною, так і з лікувальною метою: за допомогою біопсії можна аспірувати рідину з кістозних утворень щитовидної залози. Показаннями для проведення біопсії щитовидної залози є розміри пальпованих вузлів більше 1 см, опромінення голови і шиї в анамнезі пацієнта або обтяжений сімейний анамнез: рак щитовидної залози у близьких родичів. Крім того, показаннями до проведення біопсії щитовидної залози є ультразвукові ознаки вузлів будь-якого розміру:

  • нечіткі контури вузла;
  • утворення центральної гіперваскуляризації;
  • точкові гіперехогенні включення – мікрокальцинати.

Ознаки вузлів щитовидної залози, які з високою ймовірністю вказують на рак

Існують також певні фізикальні, анамнестичні та лабораторні ознаки вузлів щитовидної залози, які наштовхують на думку про можливий рак щитовидної залози, і тому лише проведення аспіраційної біопсії зможе дати правильну інформацію про заключний діагноз. За наявності двох і більше наступних фізикальних ознак ймовірність раку щитовидної залози дуже висока:

  • щільний вузол щитовидної залози;
  • швидке зростання вузла щитовидної залози;
  • вузол фіксований до сусідніх анатомічних структур;
  • наявність паралічу голосової складки;
  • дисфагія та/або дисфонія – ознаки інвазивного росту пухлини.

До анамнестичних ознак, що з високою ймовірністю вказують на рак щитовидної залози, відносять обтяжений сімейний анамнез, опромінення голови та шиї, а також деякі види захворювань: аденоматозний поліпоз шлунково-кишкового тракту, гіперпаратиреоз та феохромоцитома, хвороба Коудена. Підвищення рівня кальцитоніну в крові є однією з лабораторних ознак раку щитовидної залози.

Методика проведення аспіраційної біопсії щитовидної залози

Перед початком проведення біопсії щитовидної залози необхідно заспокоїти пацієнта та пояснити послідовність проведення процедури, відповісти на всі питання. Це необхідно для того, щоб пацієнт максимально розслабився і не ускладнював проведення біопсії щитовидної залози. Вкладається пацієнт у положення лежачи на спині, з метою розслаблення м'язів шийних йому під плечі підкладається валик. Місце проведення пункції необхідно обробити антисептичним розчином. Проведення місцевої анестезії не потрібно – біопсія щитовидної залози цілком безболісна процедура, за умови правильного ставлення пацієнта до неї. Страх і стислість можуть викликати неприємні відчуття при будь-якій лікарській маніпуляції.  Під контролем ультразвуку через тканини шиї у вузол вводиться голка і проводиться аспірація його вмісту.

Варіанти цитологічного висновку після проведення біопсії щитовидної залози

Отриманий за допомогою біопсії вміст вузла переносять на предметне скло і обробляють залежно від методу фарбування для цитологічного дослідження. Найчастіше використовується забарвлення за Папаніколау або методом Гімзи. На підставі цитологічного дослідження можливе встановлення наступних цитологічних діагнозів:

  • вузловий колоїдний зоб;
  • папілярний, фолікулярний, медулярний або анапластичний рак щитовидної залози;
  • підозріла  щодо малігнізації, В-клітинна або невизначена фолікулярна неоплазія;
  • гострий, підгострий або хронічний тиреоїдит;
  • лімфома щитовидної залози;
  • метастази пухлин іншої локалізації.

Якщо матеріал, отриманий після проведення біопсії щитовидної залози, виявився непридатним для цитологічного дослідження, робиться висновок про неінформативність пунктату та необхідність повторного проведення процедури. Біопсія щитовидної залози – є найінформативнішим методом діагностики новоутворень щитовидної залози. Після отримання результатів цитологічного дослідження пунктату лікарі складають максимально ефективну у кожному конкретному випадку схему лікування.

   Біопсії щитовидної залози не варто боятися хоча б тому, що якомога більш раннє проведення цієї безболісної процедури може врятувати пацієнтові життя, навіть у разі, якщо діагноз раку щитовидної залози буде встановлений. На ранніх стадіях ймовірність повного лікування пацієнта дуже і дуже висока!

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити