Саме значущості ниркової недостатності, зменшенню її згубного впливу на розвиток несприятливого перебігу серцевої недостатності та сучасному баченню дотримання водного балансу у хворих з проявами хронічної ниркової недостатності обумовлено таке велике значення, як можливість передбачити наслідки в майбутньому.
У цій статті на estet-portal.com зазначені питання про особливості діуретичної терапії у пацієнтів з патологією серцево-судинної системи та хронічною нирковою недостатністю, представлені з погляду нефролога.
Підхід нефролога до діагностики ниркової недостатності
Крім детального розгляду механізму дії сечогінних препаратів, доцільності їх призначення та підвищення ефективності лікування ниркової недостатності, нефрологи також вважають, що необхідно зупинитися на проблемі діагностики затримки рідини в організмі у хворих із серцевою недостатністю.
Читайте нас у Instagram!
>Діагностичні критерії серцевої недостатності. До найважливіших критеріїв серцевої недостатності у хворих із супутньою нирковою недостатністю належать:
1) підвищений тиск наповнення лівого передсердя -> 7 мм рт. ст. або тиск заклинювання в легеневих капілярах> 18 мм рт.ст;
2) рентгенографія органів грудної клітки: розширення коренів легень, збільшення тіні серця, В-лінії при ультразвуковому дослідженні легень: множинні В-лінії вважаються ультразвуковою ознакою інтерстиціального набряку легень, а їх кількість пропорційна зменшенню дихального об'єму легеневої тканини;
>3) сурогатні маркери: гематокрит та приріст маси тіла> 2 кг/тиждень;
Камінці в нирках: важливо зняти болі та видалити
Наведені інструментально визначені ознаки гіперволемії необхідно враховувати щоразу, щоб досягти стану нормоволемії при призначенні того чи іншого діуретичного засобу у хворих із хронічною нирковою недостатністю. Це особливо важливо враховувати, вважають нефрологи, при супутній серцевій недостатності, а вона виявляється чи не у кожного третього пацієнта з нирковою недостатністю, а в строк до п'яти років - у 50% пацієнтів.
Це істотно впливає на прогресування серцево-судинної патології, ниркової недостатності та передчасної смерті.
Стани хронічної ниркової недостатності
За визначенням нефрологів, хронічна ниркова недостатність − це стан, у якому протягом 3 міс. зберігаються патологічні зміни у сечі або швидкість клубочкової фільтрації (СКФ).
Ніркова недостатність супутня або така, яка сформувалася внаслідок серцево-судинної патології, супроводжується високим ризиком формування загрозливих кардіоваскулярних ускладнень із ризиком передчасної смерті. Враховуючи вказане, принципово призначення кардіологічних препаратів цим пацієнтам, оскільки це суттєво впливає на зменшення розвитку фатальних кардіологічних ускладнень та підвищує якість та тривалість життя.
Основними маркерами розвитку несприятливих кардіоваскулярних подій, які виділяють нефрологи, а також адекватного лікування ниркової недостатності є рівень альбумінурії або співвідношення альбумін/креатинін та СКФ.
На сьогодні нефрологами та багатьма клініцистами доведено, що за відсутності альбумінурії та СКФ 60 мл/хв/1,73 м2 хворий на серцеву недостатність вважається абсолютно здоровим щодо розвитку ниркової недостатності, а зусилля, спрямовані на запобігання нирковій недостатності, можуть повний успіх; і навпаки, за наявності сечі загального білка ≥0,33 ‰ і СКФ ≤60 мл/хв/1,73 м2 хворий, незважаючи на всі спроби, ніколи не уникне розвитку ураження нирок з формуванням їхньої хронічної патології.
Небезпечний перинефрит: симптоми та лікування запалення капсули нирки
Методи діагностики ниркової недостатності
На сьогоднішній день точним методом, виділеним нефрологами, прогнозування ступеня розвитку хронічного ураження нирок можна вважати запропонований калькулятор GFR, що враховує СКФ, ступінь альбумінурії та рівень креатиніну.
Він є основним прогностичним інструментом виявлення розвитку ниркової недостатності.
Головним методом контролю нормоволемії та лікування хронічної серцевої та ниркової недостатності є дегідратаційна терапія. Основним орієнтиром вдалого проведення дегідратаційної терапії може бути добове зменшення кількості інтерстиціальної рідини на 800-900 мл, визначеної імпедансним методом при добовому діурезі 2500 мл.
Основним методом дегідратації є форсований діурез. Головними ознаками правильного проведення нефрологи вважають:
− Загальний діурез не менше 2500 і не більше 3000 мл
− Добова втрата маси тіла в межах 800-900 р.
− Відсутність спраги.
Концентрацію натрійуретичного пептиду нефрологи вважають орієнтиром вдало підібраної діуретичної терапії та маркер запобігання розвитку резистентності до призначених сечогінних препаратів. Підвищений рівень свідчить про очікування позитивного результату від дії діуретиків при нирковій недостатності та, навпаки, − зменшення нижче граничної норми повинно свідчити про необхідність скасування сечогінних на якийсь час до відновлення чутливості.
Рідкісні діагнози в урології: хвороба Ормонда
Таким чином, дегідратаційна терапія вважається сьогодні одним із важливих факторів запобігання прогресу серцевої недостатності та зниження ризику ниркової недостатності. І є головною запорукою зниження ризику розвитку хронічної ниркової недостатності та передчасної смерті від кардіоваскулярних подій.
Ефективні методи лікування ниркової гіпертензії
Поділіться:
Додати коментар