Чому свербить шкіра: особливості діагностики та лікування сверблячки

Сверблячка є симптомом, який може викликати значний дискомфорт, а також однією з найпоширеніших причин консультації з дерматологом.

Сверблячка призводить до появи подряпин, які можуть спричинити запалення, деградацію шкіри та можливу вторинну інфекцію.

Існує безліч факторів, які можуть провокувати свербіж, до яких належать дерматологічні та системні захворювання.

На estet-portal.com читайте, що може стати причиною виникнення сверблячки, яка патофізіологія цього процесу, а також, як проводити діагностику та лікування свербежу.

• Патофізіологія виникнення сверблячки
• Етіологія сверблячки: чому пацієнти сверблять
• Огляд пацієнта із свербінням
• Лікування свербежу різної етіології

Патофізіологія виникнення сверблячки

Сверблячка може бути викликана різними подразниками, включаючи легкий дотик, вібрацію та вовняні волокна.

Існує ряд хімічних посередників, а також різні механізми, за допомогою яких виникає відчуття сверблячки.

Специфічні периферичні сенсорні нейрони опосередковують відчуття сверблячки.

Ці нейрони відрізняються від тих, які реагують на легкий дотик чи біль; вони містять рецептор MrgA3, стимуляція якого викликає відчуття сверблячки.

• Медіатори сверблячки

Гістамін є відомим посередником сверблячки. Він синтезується і зберігається в опасистих клітинах шкіри і виділяється у відповідь на різні подразники.

Інші медіатори (наприклад, нейропептиди) можуть або викликати виділення гістаміну, або самі діяти як провокатори сверблячки.

Це пояснює те, чому не завжди виявляється ефективним премій антигістамінних засобів для зняття сверблячки.

Опіоди викликають свербіж центрального генезу.

• Механізми виникнення сверблячки

Існує 4 механізми сверблячки:

1. Дерматологічний: цей механізм зазвичай викликається запальними або патологічними процесами (наприклад, кропив'янка, екзема);
2. Системний: цей механізм пов'язаний із захворюваннями інших органів, крім шкіри (наприклад, холестаз);
3. Невропатичний: цей механізм пов'язаний з порушеннями ЦНС або периферичної нервової системи (наприклад, розсіяний склероз);
4. Психогенний: цей механізм пов'язаний із психічними захворюваннями.

Інтенсивна сверблячка призводить до розчісування шкіри та виникнення екскоріацій, які, у свою чергу, можуть викликати вторинні шкірні захворювання (наприклад, запалення, роздратування, інфекція), які можуть призвести до посилення сверблячки через руйнування шкірного бар'яра.

Хоча розчісування може тимчасово зменшити відчуття сверблячки шляхом активації гальмівних нейронних ланцюгів, воно також призводить до посилення сверблячки на рівні мозку, посилюючи цикл свербіж-драпіна.

Як виявляються алергічні дерматози: особливості клінічної картини

Етіологія сверблячки: чому пацієнти сверблять

Сверблячка може бути симптомом первинного шкірного захворювання або, рідше, системного захворювання. Крім того, деякі ліки можуть викликати свербіж.

Найпоширеніші дерматологічні причини сверблячки включають:

• суха шкіра;
• атопічний дерматит (екзема);
• контактний дерматит;
• грибкові шкірні інфекції.

Системні розлади є рідше причиною сверблячки, ніж шкірні захворювання, але деякі з найпоширеніших причин включають:

• алергічна реакція (наприклад, на продукти харчування, ліки та укуси);
• холестаз;
• хронічна хвороба нирок;
• гіпертиреоз;
• гіпотиреоз;
• діабет;
• дефіцит заліза.

Деякі ліки можуть викликати свербіж у вигляді алергічної реакції або шляхом безпосереднього запуску вивільнення гістамина.

Якими внутрішніми хворобами може бути викликаний свербіж шкіри

Огляд пацієнта із свербінням

В анамнезі захворювання слід визначити:

• час початку сверблячки;
• початкове розташування;
• протягом;
• тривалість;
• характер сверблячки (наприклад, нічний або добовий, періодичний або постійний, сезонний);
• наявність висипки.

Для діагностики причини сверблячки слід дізнатися, які препарати приймає пацієнт, і які доглядові засоби використовує.

Фізикальне обстеження починається з огляду клінічного прояву ознак жовтяниці, втрати або збільшення ваги.

Слід провести ретельне обстеження шкіри, беручи до уваги наявність, морфологію, протяжність та розподіл уражень.

Під час огляду слід відзначити ознаки вторинної інфекції.

Читайте найцікавіші статтіьи в Telegram!

Лікування свербежу шкіри різної етіології

Насамперед проводиться лікування основного захворювання, і паралельно призначається підтримуюча терапія:

• дієта;
• догляд за шкірою;
• топічні препарати;
• системні ліки.

Сверблячка, спричинена будь-якою причиною, виграє від використання холодної або теплої (але не гарячої) води при купанні, м'якого або зволожуючого мила, обмеженої тривалості та частоти купання, зволоження сухого повітря та вибору натурального легкого одягу.

Топічні засоби у вигляді лосьйону або крему, які містять камфору та/або ментол, прамоксин, капсаїцин або кортикостероїди допомагають зменшити свербіж.

Кортикостероїди ефективні для зняття сверблячки, викликаної запаленням, але їх слід уникати при станах, які не мають ознак запалення.

Застосування топічного бензокаїну, димедролу та доксепіну слід уникати, тому що вони можуть підвищити чутливість шкіри.

Системні препарати для зменшення сверблячки – це антигістамінні засоби.

Фізичні агенти, які можуть бути ефективними при свербіні, включають ультрафіолетову фототерапію.

В допомога дерматологу: Європейський посібник із хронічного свербіння