Ендоскопічні методики вже досить давно і широко застосовуються на практиці пластичних хірургів. Для пацієнтів, які звертаються до фахівця естетичної медицини для корекції зовнішності, особливо важливу роль відіграє утворення рубців після операції. Ендоскопічні технології забезпечують мінімальну травматизацію тканин та найкращий естетичний результат. Однак ці методики мають свої особливості, про які в ексклюзивному інтерв'ю для estet-portal.com розповів речник конференції Visiting Professor Program II, кандидат медичних наук та лікар-хірург вищої категорії Пасічник Василь Васильович.
Василию Васильовичу, скажіть, наскільки широко у своїй практиці Ви застосовуєте ендоскопічні методики?
Ендоскопічні методики – це нові технології, оскільки вони досить широко використовують у хірургічної практиці. Вони допомагають вирішувати дуже багато питань, пов'язаних із збереженням цілісності шкіри, що є досить важливим для пластичної хірургії.
Ендоскопічна хірургія в нашій країні з'явилася в 1998 році, і за 18 років ми дійшли до досить високого рівня, який не соромно показувати іноземним колегам, у яких ці технології прийшли дещо раніше.
Наскільки я знаю, те, що ми вміємо робити, можуть повторити далеко не у всіх іноземних клініках.
Для корекції обличчя сьогодні широко застосовуються методики, що волюмізують. На Вашу думку, у чому полягають головні переваги ліпофілінгу перед синтетичними філерами?
Синтетичні філери та натуральний жир складно порівнювати. Для корекції об'ємних проблем за допомогою жирової клітковини, потрібна операційна, наркоз або досить виражене знеболювання, інвазивна технологія, пов'язана з синцями тощо. Переваги цього методу – це досить великі обсяги, які ми можемо вводити і таким чином коригувати великі зони, а також мінімальний ризик алергічних проблем та несумісності. З синтетичних філерів зараз широко застосовуються препарати на основі гіалуронової кислоти, які можна вводити в умовах консультативного кабінету. Для цього фахівець не повинен бути хірургом, і ця технологія є доступнішою як для лікарів, так і для пацієнтів.
Поділитесь з нашими читачами Вашим досвідом фіксації положення переміщених тканин при ендоскопічній підтяжці обличчя?
Важливість фіксації, яку ми бачимо зараз у нашій практиці, визначає естетичний результат, який ми хочемо бачити у пацієнта на обличчі та його довговічність. В ендоскопічній практиці є маса нюансів, яка не дозволяє зробити класичну звичайну фіксацію тканин, як при відкритому фейсліфтингу, коли ми підтягуємо великі масиви і фіксуємо тканини досить широкою лінією протилежної сторони розрізу. В ендоскопічній хірургії ми маємо справу з маленькими розрізами. 1-2 см, і видаляти ці зайві тканини неможливо. Потрібно зміщувати весь масив, внаслідок чого ми постаємо перед проблемою, до чого прикріпити тканини. Ці методики засновані на площинних фіксаціях, тобто до глибших шарів. З цим ми зіткнулися на перших кроках освоєння ендоскопічних технологій, і не знайшли жодної методики, яка повністю б задовольняла вимоги хірургів та пацієнтів. Тому ми були змушені вигадати свою методику, яка, надалі, виявилася достатньо адекватною та логічною.
На Вашу думку, чи на сьогодні витісняють ендоскопічні методики традиційні методи підтяжки обличчя?
Ендоскопічна хірургія досить специфічна, як з точки зору застосування до пацієнта, так і з точки зору складності для хірурга. Для того щоб мати можливість оперувати ендоскопічно, хірург повинен знати і розуміти, де він знаходиться, і проходити всі ці кроки у відкритому варіанті. Другий момент – це досить складне та дороге обладнання, яке використовується, і, відповідно, у хірурга має бути досвід спілкування з ним.
Для пацієнтів молодшої вікової групи ендоскопічні методики практично можуть замінити класичні відкриті техніки, враховуючи те, що там немає великих надлишків тканин та провисання.
У більш старшому віці ми також можемо застосувати ендоскопічні технології, але зайвих тканин у нас залишається настільки багато, що ми змушені їх відрізати, відповідно ми знову повертаємося до класичного варіанту операції.
Поділіться:
Додати коментар