Фторхінолони − клас антибактеріальних лікарських засобів з широким спектром дії та високим рівнем абсорбції при пероральному застосуванні, які досить широко використовуються у клінічній практиці.
Водночас останнім часом зростає частота повідомлень про розвиток тих чи інших несприятливих реакцій від застосування зазначених препаратів.
Дізнайтеся у статті на estet-portal.com які побічні ефекти можуть проявлятися під час проведення антибіотикотерапії з використанням фторхінолонів.
- Механізм побічних ефектів застосування фторхінолонів
- Методологія та основні результати дослідження безпеки фторхінолонів
- Практичне значення та клінічні перспективи використання фторхінолоно в
Механізм побічних ефектів застосування фторхінолонів
За даними проведених досліджень, розвиток деяких із побічних ефектів (наприклад, відшарування сітківки) обумовлено впливом кількох факторів.
Інші несприятливі побічні наслідки, включаючи аневризму та розшарування аорти, розвиток периферичних нейропатій та серцевих аритмій, найбільше корелюють з попереднім застосуванням антибіотиків фторхінолового ряду.
Читайте нас у Instagram!
Очікуваний механізм розвитку подібних ускладнень пов'язують із доведеною in vitro здатністю фторхінолонів ініціювати пошкодження сполучної тканини в цілому та колагенових структур зокрема.
Антибактеріальні препарати нового покоління
Так, у результатах одного з недавніх досліджень описано випадок діагностованого пролапсу аортального клапана незабаром після початку антибіотикотерапії ципрофлоксацином протягом 2 днів за відсутності будь-яких інших можливих пояснень розвитку зазначеного стану.
Подобно сполучнотканинному каркасу аорти, основою позаклітинного матриксу аортального та мітрального клапанів є колагенові волокна, які забезпечують функціональність названих структур.
Тому ураження сполучної тканини призводить до розвитку пролапсу клапана та регургітації.
Наприклад, у пацієнтів з синдромом Марфана системні ушкодження сполучної тканини викликають часте розвиток пролапсу серцевих клапанів, що згодом може прогресувати до важких форм мітральної регургітації через розрив хорд та призвести до розвитку серцевої недостатності, а окремих випадках − раптової смерті.
Гострий бронхіт: ефективність медикаментозної терапії з позиції доказової медицини
Клінічні дослідження ускладнень застосування фторхінолонів
У недавніх клінічних дослідженнях представлені нові дані про те, що пероральне проведення антибіотикотерапії фторхінолонами, зокрема ципрофлоксацином, підвищує ризик розвитку у пацієнтів мітральної та аортальної регургітації у 2,4 рази порівняно з особами, яким призначали препарати групи пеніциліна (амоксицилін).
Встановлено, що високий ризик розвитку зазначених несприятливих наслідків спостерігається при застосуванні цих препаратів протягом 30 днів з моменту призначення антибіотикотерапії.
Методологія та основні результати дослідження безпеки фторхінолонів
Обґрунтовуючи актуальність дослідження, автори вказали на широту застосування антимікробних препаратів фторхінолового ряду.
Для вирішення поставлених завдань проаналізовано дані системи повідомлень Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (US Food and Drug Administration's adverse reporting system), США про несприятливі реакції у зв'язку з призначенням фторхінолонів.
Крім того, проведено оцінку бази даних приватних страхових виплат США, що відображає:
- демографічні показники;
- ідентифікацію лікарських засобів;
- призначене дозування;
- тривалість курсу лікування.
Нещодавній вплив лікарського засобу визначали, як застосування фторхінолонів протягом 31-60 днів та 61-365 днів до дати реєстрації несприятливих наслідків.
Порівняння проводили з пацієнтами, яким призначали антибіотикотерапію групами напівсинтетичних пеніцилінів (амоксицилін) та макролідів (азитроміцин).
У результаті дослідження було встановлено, що ризик розвитку аортальної та мітральної регургітації низький при аналізі віддалених можливих наслідків антибіотикотерапії фторхінолонами порівняно з несприятливими реакціями, які можуть реєструватися найближчим часом з моменту початку застосування призначеної терапіїі.
Чим небезпечний інфекційний мононуклеоз
Практичне значення та клінічні перспективи використання фторхінолонів
Сумуючи дані проведеної роботи, автори висловили сподівання, що аналогічні результати будуть підтверджені додатковими паралельними дослідженнями.
Це дозволить обґрунтовано говорити про ризики розвитку аортальної і мітральної регургітації як про потенційні побічні ефекти застосування фторхінолонів.
Крім того, дослідники звернули увагу цільової аудиторії на беззастережну важливість зваженого підходу до призначення антибіотиків з огляду на ризики небажаних наслідків їх застосування.
Також автори висловили сподівання, що отримані результати можуть стати переконливим аргументом для використання клініцистами альтернативних класів антибактеріальних препаратів як перша лінія захисту при лікуванні неускладнених інфекційних захворювань.
Сучасні підходи до корекції підборіддя
Поділіться:
Додати коментар