Ускладнення після пілінгів: профілактика та лікування

За останні десять років процедури, що омолоджують, для обличчя стають все більш популярними, іноді обходячи за рівнем попиту традиційну пластичну хірургію. Мінімально інвазивні процедури можуть сприяти збереженню молодого обличчя з невеликими витратами часу та низьким ризиком ускладнень. Хімічний пілінг є однією з найпопулярніших неінвазивних процедур омолодження, і кожен вид таких пілінгів має особливі свідчення для покращення естетики обличчя. Але, незважаючи на простоту та надійність процедури, ускладнення після пілінгів можуть виникнути навіть у проникливого та досвідченого косметолога. Завдання лікаря – виконати процедуру правильно та безпечно.

 Хімічний пілінг викликає пошкодження шкіри з подальшою повторною її епітелізацією, що в кінцевому підсумку покращує зовнішній вигляд шкіри шляхом покращення її текстури, усунення пігментації та освіження тону. Компоненти пілінгу проникають на різні глибини епідермісу та/або дерми залежно від хімічного складу, концентрації та/або тривалості дії пілінгу, застосовуються на відкриті ділянки шкіри.

 Види хімічних пілінгів та особливості їх застосування

Поверхневі пілінги (наприклад гліколевою кислотою (ГК) і саліциловою кислотою (СК)) використовуються як допоміжна терапія для лікування акне, щоб поліпшити проникнення місцевих засобів, прибрати запальні гіперпігментації та зменшити прояв поверхневих рубців.

Залежно від концентрації трихлороцтової кислоти (ТСА) пілінг може бути поверхневим або серединним, є ефективним для лікування фотоушкодження шкіри (включаючи актинічні пошкодження), мелазми та рубців акне. Комбіновані пілінги, такі як Monheit (розчин Джесснера у поєднанні з трихлороцтовою кислотою), і комбінації Броуді (поєднання рідкої вуглекислоти та трихлороцтової кислоти) можуть бути використані для більш глибокого проникнення, щоб допомогти покращити зовнішній вигляд і текстуру шкіри при більш виражених зморшках. >

Важливо пам'ятати: ТСА пілінги, як нейтралізувати небезпеку

 Види ускладнень після хімічного пілінгу

Хімічний пілінг стає все більш популярним для омолодження шкіри обличчя як монолікування або у поєднанні з іншими мінімально інвазивними методами, але можуть мати місце ускладнення після пілінгу.

Ускладнення після пілінгу можуть бути такими:

• тривала еритема та свербіж,
• уповільнене загоєння ран,
• інфекції,
• текстурні зміни в шкірі,
• індукція акне або міліумів,
• зміни пігментації, такі як післязапальна гіперпігментація або гіпопігментація,
• рубці.

Глибокі хімічні пілінги (наприклад, феноловий) обумовлюють у деяких випадках необхідність спеціалізованої допомоги, наприклад, кардіостимуляції, тому що фенол може порушити циркуляцію крові внаслідок своєї кардіотоксичності.

Лікар повинен повністю оцінити тип шкіри пацієнта за Фіцпатриком і зібрати докладний анамнез з акцентом на можливу попередню дію сонця, включаючи будь-які історії з бульбашками від опіків, а також дізнатися про підозри на рак шкіри, використання ізотретиноїну, наявність келоїдних формувань, ймовірність післязапальної гіперпігментації або поганого загоєння ран, важкої герпетичної інфекції обличчя або губ.

Еритема та свербіж є нормальною реакцією на повторну епітелізацію, що, як правило, проходить через 30-90 днів, залежно від глибини пілінгу. Це ускладнення легко знімається застосуванням холодної вологої марлі або холодних компресів за необхідності, введенням антигістамінних препаратів, підтриманням зволоженості шкіри за допомогою нероздратованих пом'якшувальних засобів, аналогічних вазеліну або емульсійним кремам.

При більш глибоких пілінгах (наприклад, фенол і ТСА 30%) або комбінованих пілінгах можуть бути необхідні заспокійливі препарати (наприклад, бензодіазепіни) або пероральні снодійні (наприклад, золпідем, тразодон або доксепін) для тих, хто відчуває занадто сильне занепокоєння під час загоєння.

Стійка еритема є загальним ускладненням при глибоких і комбінованих хімічних пілінгах, особливо якщо застосовуються кілька компонентів. Надзвичайно корисною стає правильна установка в очікуваннях пацієнта, коли він добре знає, що очікувати у післяпілінговий період. Еритема може легко лікуватися місцевими кортикостероїдами в поєднанні зі пом'якшувальними засобами для шкіри, захистом від сонця.

Якщо тяжка еритема, свербіж чи біль зберігаються більше 3-7 днів після пілінгу, то обов'язково потрібно  оцінити ймовірність контактного дерматиту чи інфекції (грибкової, вірусної, бактеріальної). Якщо виникає ущільнення у зв'язку з еритемою, це може вказувати на подальше формування рубцевої тканини. У цьому випадку ін'єкційні або місцеві кортикостероїди можуть бути необхідні, щоб запобігти утворенню рубців.

важливо пам'ятати: Феноловий пілінг: ризики та ускладнення

Шрами є найбільш важким ускладненням після пілінгів і, на щастя, рідкісним (як повідомляється, відбуваються менш ніж 1% випадків після серединних пілінгів). Вищі концентрації речовин і кілька компонентів будь-якого пілінгу слід використовувати з обережністю, оскільки цей метод, швидше за все, призведе до ускладнень. Застосування пілінгу на область навколо очей або на інші ділянки шкіри – не на обличчя (наприклад, на шию) може бути пов'язане з серйознішими ускладненнями після пілінгу.

Рубці найчастіше зустрічаються в нижній частині особи за рахунок активних міміки під час загоєння ран. Відмова від застосування ізотретиноїну принаймні за 6 місяців перед пілінгом може зменшити ризик рубцювання. Стратегії лікування рубців включають використання оклюзійних пов'язок (наприклад, з силіконовим гелем), ін'єкцій триамцинолону в осередок ураження, лікування лазером, радіаційні процедури, хірургічне висічення.

Депігментації, такі як гіпопігментації або гіперпігментації, можуть відбутися після пілінгу будь-якої глибини і більш ймовірні у пацієнтів з типами шкіри IV-VI за Фітцпатриком. Гіперпігментація часто носить тимчасовий характер і є результатом післязапальних змін, але використання відбілюючих кремів (наприклад, тих, в яких містяться гідрохінон, койєва кислота, азелаїнова кислота та/або аскорбінова кислота) та захист від сонця можуть допомогти її уникнути.

Цікаво: Що може хімічний пілінг у догляді за шкірою

Гіпопігментація є проявом руйнування меланоцитів при глибших хімічних пілінгах.  Двотижневе лікування ексімерним лазером може бути можливим варіантом при гіпопігментації особи в результаті хімічних пілінгів. Тестування перед використанням продукту принаймні за 2-4 тижні до поверхневих та серединних пілінгів, правильний вибір засобу відповідно до індивідуальної схеми для кожного пацієнта може допомогти уникнути непотрібних пігментних змін.

Бактеріальні та вірусні інфекції рідко зустрічаються у зв'язку з хімічним пілінгом. Повторну активацію вірусу простого герпесу можна запобігти за допомогою антивірусної профілактики валацикловіром 500 мг двічі на день, починаючи за 2-3 дні до процедури та закінчуючи через 7 днів після процедури. Бактеріальні інфекції, такі як фолікуліт стафілококовий, як правило, - це результат неправильного догляду за раною або наявності сприятливих факторів, таких як вугровий висип або екзема. При виникненні ускладнення після пілінгу можна обробляти шкіру засобами емпіричної антибактеріальної терапії (наприклад, цефалоспорини або доксициклін).

Вугри можуть виникнути в процесі повторної епітелізації, їх можна лікувати за допомогою пероральних антибіотиків, місцевого застосування азелаїнової кислоти, низькодозованими ін'єкціями стероїдів або низькою дозою ізотретиноїну, якщо це необхідно.

 Таким чином, раннє розпізнавання ускладнень після пілінгів, коли вони відбуваються, має першорядне значення у профілактиці довгострокових наслідків хімічних пілінгів.