Дисплазія шийки матки – стан, що характеризується наявністю в епітелії шийки матки атипових клітин У більшості випадків дисплазія не має жодних симптомів і виявляється випадково під час регулярного гінекологічного огляду.
У багатьох осіб поняття «дисплазія» асоціюється з передраковим станом, що потребує негайного лікування. Але чи завжди воно є доцільним?
Ексклюзивно для estet-portal.com лікар вищої категорії, акушер-гінеколог, провідний експерт з питань гінекології в телепроектах "За живе", "Я стыдлюсь свого тіла", "Давай поговоримо про секс" Людмила Шупенюквідповіла на найактуальніші питання.
Які головні причини розвитку дисплазії шийки матки
На сьогоднішній день доведено, що 99% випадків дисплазій шийки матки є наслідком папіломавірусної інфекції.
Проте, далеко не кожна жінка, інфікована папіломавірусом, має дисплазію.
Найточнішим методом ідентифікації вірусу папіломи людини є ПЛР. Цитологічне дослідження мазка дає лише загальне уявлення про зміну морфології клітин, але не вказує на будь-яку етіологію цих змін.
Для того щоб вірус, потрапляючи в організм, там зачепився і зробив свою темну справу, повинні бути відповідні обставини. Як правило, під «обставинами» мається на увазі наявність якоїсь патологічної або умовно-патологічної флори: хламідій, мікоплазм, гарднерел, уреаплазм і т.д. Вони можуть сприяти активній реплікації папіломавірусу.
Читайте нас у Instagram!
До факторів, що спричиняють розвиток дисплазії шийки матки, також слід віднести гормональні порушення, що призводять до імуносупресії, а також розвитку несприятливого стану слизової оболонки шийки матки.
Особливо слід виділити такий фактор, як куріння.
Куріння в 5 разів підвищує ризик розвитку раку шийки матки на фоні дисплазії – про це треба пам'ятати.
Ще одним фактором, який може сприяти розвитку дисплазії шийки матки, є неякісне харчування, що призводить або до надмірної ваги, або до її нестачі.
Тобто всі фактори, що впливають на імунітет, можуть сприяти тому, що інфікування папіломавірусом закінчиться розвитком дисплазії.
Безумовно, значущим фактором ризику є ранній початок статевого життя. Це може супроводжуватися частою зміною статевих партнерів та веденням безладного статевого життя, тим самим підвищуючи ризик інфікування та активної реплікації інфекції.
Лікування та профілактика папіломавірусної інфекції: міжнародні рекомендації
Чи існує лікування папіломавірусної інфекції, що має доказову ефективність
Ваше питання дещо з «підколупкою», оскільки лікування папіломавірусної інфекції, що володіє доказовою ефективністю, дійсно не існує.
Інша справа в тому, що з початком сексуального життя також зростає ризик зараження іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом: хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоніаз і так далі.
Папіломавірусна інфекція може бути патологією, що створює сприятливий фон для контамінації іншими патогенними збудниками.
У випадках виявлення у пацієнтки специфічних збудників інфекцій лікар повинен призначити відповідну етіотропну терапію.
Якщо при цьому у пацієнтки є ще й папіломавірусна інфекція – ndash; тоді доцільно призначити препарати, що мають імуномодулюючі властивості. Вони спрямовані насамперед на підвищення імунітету і, як результат, елімінацію папіломавірусної інфекції.
Існують типи папіломмавірусу, які важко піддаються лікуванню. Вони називаються високоонкогенними. Тут на першому місці стоїть 16 та 18 тип.
Але якщо жінки вважають, що, купуючи дорогі препарати, можна гарантовано позбутися вірусу – це утопія. Вони можуть спрацювати, якщо допоможуть «підняти імунітет» і тим самим лише сприятимуть вигнанню вірусу з організму власними силами імунної системи.
Читайте нас у Telegram
Легка дисплазія шийки матки: чи потрібно проводити хірургічне лікування
Тут ключове значення має вік жінки та наявність у неї супутньої патології.
У 80% випадків папіломавірусна інфекція має транзиторну течію: після первинного зараження організм самостійно елімінує вірус протягом 1-3 років, використовуючи власні імунні механізми.
Тобто виявлення папіломавірусної інфекції
І оскільки інфекція має тенденцію до самовилікування, то й необхідності в проведенні будь-якого лікування дисплазії, якщо немає іншої супутньої патології, не існує – пацієнтка потребує лише спостереження лікаря. Хронічний ендометрит: чи фактор у відмові на ЕКЗ Інша справа, коли жінці вже більше 30 років і вона має дисплазію – це означає, що імунна система організму не впоралася з елімінацією вірусу. У таких випадках розпочинати активне лікування необхідно навіть при дисплазії легкого ступеня, оскільки має місце високий ризик малигнізації. Таким чином, у виборі тактики лікування дисплазії легкого ступеня ключове значення мають вік пацієнтки та наявність супутньої патології – це обов'язково потрібно враховувати. Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Експерти». Вас також може зацікавити: Які існують сучасні методи консервативного лікування міоми матки
Поділіться:
Додати коментар